Ці дерева зазвичай мають дуже вузьку крону та можуть досягати висоти до 10-30 метрів в залежності від віку та умов зростання. Окрім того, більшість видів чайного дерева мають білі, кремові або жовтуваті квіти, які збираються в кисті на кінці гілок. Деякі види чайного дерева також мають цікаві форми гілок або кори, що додає їм додаткової візуальної привабливості.
Народні назви: дерево-паперівка, кажепут, панкове дерево, болотна паперівка, сніг влітку.
Формула цветка чайного дерева: *Ч5Л5Т∞П(3)
Велика Енциклопедія
Лікувальні
рослини
Чайне дерево
Melaleuca
Зауважте, сайт bisvir.dog не дає медичних порад!
Якщо ви захворіли та маєте проблеми зі здоров'ям — обов'язково зверніться до лікаря.
Чайне дерево має деякі медичні властивості й використовується у деяких країнах в офіційній медицині.
Одним з найпоширеніших застосувань чайного дерева є його антимікробні властивості, які можуть допомогти в боротьбі з бактеріями, грибками та вірусами. Ці властивості роблять його популярним засобом для лікування таких захворювань, як акне, дерматит, грибкові інфекції, герпес, зубні захворювання, та інші.
Чайне дерево також може мати протизапальні властивості, що можуть допомогти зменшити запалення в різних частинах тіла. Це дозволяє використовувати його для лікування таких захворювань, як артрит, забій, опіки, роздратування шкіри та інших.
Протипоказання та побічні ефекти
Основними побічними ефектами від вживання чайного дерева є подразнення шкіри, відчуття жару, печінкові проблеми, алергічні реакції та інші. Перед вживанням чайного дерева, варто звернутися до лікаря, особливо якщо у вас є певні медичні проблеми або ви приймаєте інші ліки.
Ефірна олія чайного дерева має дуже концентровану форму та може бути досить потужним засобом, тому вона може мати певні протипоказання та обмеження в використанні.
Деякі з протипоказань до використання ефірної олії чайного дерева включають:
- Алергічні реакції: у деяких людей може виникнути алергічна реакція на ефірну олію чайного дерева. Якщо у вас є алергія на інші рослини, наприклад, на м’яту, евкаліпт або гвоздику, варто бути особливо обережним.
- Шкірні подразнення: ефірна олія чайного дерева може бути подразнюючою для деяких людей, тому перед застосуванням необхідно провести тест на чутливість на невеликій ділянці шкіри.
- Вагітність та годування грудьми: деякі дослідження показали, що вживання ефірної олії чайного дерева може бути шкідливим для вагітних жінок та жінок, які годують грудьми. Тому перед вживанням необхідно проконсультуватися з лікарем.
- Внутрішнє застосування: ефірна олія чайного дерева не повинна вживатися в середину, оскільки вона може бути отруйною.
- Використання у дітей: ефірна олія чайного дерева може бути небезпечною для дітей, тому перед застосуванням у дітей необхідно проконсультуватися з лікарем або фахівцем з природної медицини.
Чайне дерево (лат. Melaleuca) має широке застосування у косметології завдяки своїм антибактеріальним, протизапальним та заспокійливим властивостям.
Ефірна олія чайного дерева широко використовується в косметології, зокрема для боротьби з акне, підвищеною жирністю шкіри, першими зморшками, розтяжками та деякими шкірними інфекціями. Олія може бути використана у вигляді додаткового інгредієнта у кремах, лосьйонах, тоніках та масках для обличчя та тіла.
Ефірна олія чайного дерева також використовується в якості природного засобу для зниження запаху ніг та як засіб для догляду за волоссям, оскільки вона допомагає зменшити лупу та розв’язати проблеми з зайвим жиром волосся.
Для використання ефірної олії чайного дерева у косметології її зазвичай додають до основного засобу, такого як крем, гель або шампунь, у дуже маленькій кількості, оскільки вона має дуже концентровану форму та може бути досить потужною. Також можна використовувати готові косметичні засоби, які містять ефірну олію чайного дерева серед інших інгредієнтів.
Чайне дерево (Melaleuca) має важливу роль у рослинництві, зокрема в Австралії, де воно є домінуючим видом в багатьох екосистемах.
Може використовуватися як декоративна рослина у садах та ландшафтному дизайні, завдяки своїй яскравій зеленій листві та білосніжним квіткам. Також його можна використовувати для виготовлення ефірної олії, що має широке застосування в різних галузях, включаючи медицину, косметологію та промисловість.
Класифікація
Наукова класифікація чайного дерева (Melaleuca alternifolia) належить до таких категорій:
- Царство: Plantae (Рослини)
- Підцарство: Tracheobionta (Судинні рослини)
- Надклас: Spermatophyta (Спорові рослини)
- Клас: Magnoliopsida (Дводольні)
- Підклас: Rosidae (Маленькі росиди)
- Ряд: Myrtales (Миртовидні)
- Родина: Myrtaceae (Миртові)
- Рід: Melaleuca
Ця рослина є ендеміком Австралії та належить до родини миртових. Вона відома своїми ефірними оліями, які містяться у листках та гілках.
Ботанічний опис
Існує багато видів рослин, які називаються “чайним деревом“, проте найбільш відомими є Melaleuca alternifolia, Melaleuca quinquenervia та Melaleuca leucadendra. Нижче наведений детальний ботанічний опис цих трьох видів.
Melaleuca alternifolia: Це маленьке дерево або кущ, що досягає висоти до 7 метрів. Його листя дрібне, завдовжки близько 10 мм, вічнозелене, лінійне, зібране у скупчення на кінці гілок. Квіти дрібні, білого кольору з численними тичинками, зібрані в головчасті суцвіття, які з’являються у листопаді-зимі. Плід – маленька коробочка з насінням, яка розпадається на чотири частини.
Melaleuca quinquenervia: Це велике дерево, що досягає висоти до 25 метрів. Його листя завдовжки до 10 см, вічнозелене, ланцетоподібне, з п’ятьма видимими жилками, розташованими попарно. Квіти білого або кремового кольору, зібрані у великих головчастих суцвіттях завдовжки до 15 см, що з’являються влітку. Плід – дрібна коробочка з насінням.
Melaleuca leucadendra: Це велике дерево, що досягає висоти до 30 метрів. Його листя довгасте, завдовжки до 15 см, вічнозелене, зверху темно-зелене, знизу блідо-зелене. Квіти білі або кремового кольору, зібрані у головчастих суцвіттях завдовжки до 8 см, що з’являються влітку. Плід – дрібна коробочка з насінням.
Усі три види чайного дерева належать до родини миртових (Myrtaceae).
Поширення
Чайне дерево є нативною рослиною Австралії, але в даний час його можна знайти в різних частинах світу, де воно стало інтродукованим.
Одним з найбільших виробників чайного дерева є Австралія, де його вирощують на комерційних плантаціях. Крім того, чайне дерево зростає в Індонезії, Китаї, Японії, Малайзії, Папуа-Новій Гвінеї, Філіппінах, Південній Африці та на півдні США (в штаті Флорида).
Чайне дерево може рости як на вологих, так і на сухих ґрунтах, а також у болотистих зонах та вздовж річок та озер. Ця рослина може вирощуватися в садах як декоративна рослина або для отримання ефірної олії.
Заготівля
Чайного дерева
Заготівля чайного дерева може відрізнятися в залежності від того, для якої мети використовується рослина. Наприклад, якщо чайне дерево використовується для виготовлення чаю, то використовуються переважно його листя та молоді гілки.
Одним з найважливіших етапів в заготівлі чайного дерева є збір сировини в правильний час. Зазвичай листя та гілки чайного дерева збирають вранці, коли вони ще не встигли висохнути на сонці. Таким чином, збирання проводять до опадання роси або після нього.
Для отримання ефірної олії з чайного дерева використовують процес дистиляції з водяно-паровою. Для цього використовують листя та гілки, які зазвичай збирають влітку, коли вони найбільш насичені ефірною олією. Після збирання сировину ретельно миють та сушать, після чого проводять дистиляцію. Отриману ефірну олію зберігають в герметичних контейнерах в прохолодному та темному місці.
Заготівля чайного дерева для косметичних цілей може відрізнятися в залежності від того, як саме будуть використовуватися частини рослини. Наприклад, для виготовлення масла чайного дерева використовують його листя та молоді гілки, які збирають вручну та відразу ж після збору передають на переробку.
Хімічний склад
Чайне дерево (Melaleuca) містить в собі різноманітні хімічні речовини, які забезпечують його лікувальні та косметичні властивості. До складу рослини входять такі компоненти, як:
- Терпенові сполуки: лімонен, кариофілен, пінен, терпінен, камфен та інші, які відповідають за антисептичні та протизапальні властивості чайного дерева.
- Кетони: гамма-терпінен-4-ол, альфа-терпінен-4-ол та інші, які є потужними антибактеріальними агентами.
- Алкоголі: цінеол, цінезерин, цінезин, які володіють антимікробними властивостями.
- Феноли: тімол, карвакрол, еугенол, які мають антисептичні та протизапальні властивості.
- Естери: ліналоолацетат, терпинен-4-олацетат та інші, які використовуються в косметиці заради своїх заспокійливих та протизапальних властивостей.
Також чайне дерево містить вітаміни С та Е, які є потужними антиоксидантами, а також мінерали, такі як кальцій, залізо та магній.
Важливо зазначити, що склад чайного дерева може відрізнятися в залежності від виду рослини та умов зростання.
Фармакологічні властивості
Чайне дерево має декілька фармакологічних властивостей, які роблять його корисним для лікування різних захворювань. До основних фармакологічних властивостей чайного дерева відносяться:
Антимікробні: має потужні антимікробні властивості, які можуть бути корисними для боротьби з різними бактеріями, грибками та вірусами. Наприклад, ефірна олія з чайного дерева може бути корисною для лікування деяких шкірних інфекцій, таких як акне та грибкові захворювання.
Протизапальні: має протизапальні властивості, які можуть допомогти зменшити запалення в організмі. Наприклад, чайне дерево може бути корисним для лікування запалення ясен та інших захворювань порожнини рота.
Антиоксидантні: містить антиоксиданти, які допомагають захищати клітини від пошкодження вільними радикалами. Це може бути корисним для зменшення ризику розвитку певних захворювань, таких як рак та серцево-судинні захворювання.
Антисептичні: чайне дерево має антисептичні властивості, які можуть бути корисними для зниження ризику інфекції під час різних процедур. Наприклад, чайне дерево може використовуватися для очищення ран та поранених місць.
Антіпруритичні: має антіпруритичні властивості, які допомагають зменшити свербіж шкіри. Це пов’язано з антимікробними властивостями рослини, оскільки свербіж може бути спричинений бактеріями або грибками на шкірі.
Чайне дерево
у народній медицині
Чайне дерево використовують у народній медицині з давніх-давен. Різні частини рослини (листя, корінь, кора, квіти, насіння) застосовують для лікування різних захворювань. Найчастіше, чайне дерево використовують як антисептик і антибактеріальний засіб, для зменшення запалення та для підвищення імунітету. Ось декілька популярних рецептів з використанням чайного дерева:
Для лікування акне і прибирання шкіри обличчя: додайте 2-3 краплі ефірної олії чайного дерева до 1 столової ложки меду. Нанесіть на обличчя і залиште на 10-15 хвилин, потім змийте теплою водою.
Для лікування грибкових інфекцій нігтів: змішайте 1 чайну ложку ефірної олії чайного дерева з 1 чайною ложкою оливкової олії. Застосуйте рідину на пошкоджені нігті 2 рази на день протягом кількох тижнів.
Для лікування простудних захворювань: добавте 2-3 краплі ефірної олії чайного дерева до миски з гарячою водою і вдихайте пари протягом 5-10 хвилин. Це може допомогти зменшити набряклість та запалення в носі і горлі.
Для зменшення свербіжу від інсектних укусів: нанесіть одну краплю ефірної олії чайного дерева безпосередньо на уражену ділянку шкіри. Це допоможе зменшити свербіж та запалення.
Важливо пам’ятати, що ефірна олія чайного дерева може бути дратівною для деяких людей і викликати алергічні реакції.
Історична довідка
Історія використання чайного дерева досить давня і пов’язана з австралійськими корінними народами. Вони використовували його для лікування різноманітних захворювань, таких як кашель, застуда, рані та інші. Перші згадки про чайне дерево в європейській літературі з’явилися в середині 18 століття. У 1770 році, під час свого першого плавання, капітан Джеймс Кук помітив, що австралійці використовують чайне дерево для лікування різноманітних захворювань.
У 1920-х роках чайне дерево стало популярним в якості антисептика та протигрибкового засобу, коли австралійський хімік Артур Пеньяк відкрив активний інгредієнт, що міститься в ефірній олії чайного дерева – терпен-4-ол. Пізніше, у 1930-х роках, чайне дерево стало використовуватися в медичній практиці як антисептик та протигрибковий засіб.
З часом чайне дерево стало все більш популярним у світі, особливо в країнах, де на той час були проблеми з антимікробною стійкістю. Сьогодні чайне дерево використовують як в народній, так і в офіційній медицині, а також у косметології та побутових засобах для догляду за шкірою та волоссям.
Література
- Муравьёва Д. А. «Тропические и субтропические лекарственные растения», Москва, «Медицина», 1983 г – 336 с.
Copyright © Bisvir.dog
Трави під ногами
Ісландський мох – Лікувальні рослини – Трави під ногами
[…] Також він містить унікальні речовини, які можуть мати протизапальні та протимікробні […]