Син.: чорниця миртолиста, чорниця, чернець, чорниця, чорнишник, черняга, чернега, ворон-ягода.
Формула квітки чорниці звичайної: *Ч(5)Л(5)Т(5+5)П(5)
Велика Енциклопедія
Лікувальні
рослини
Чорниця звичайна
Vaccínium myrtíllus L.
Зауважте, сайт bisvir.dog не дає медичних порад!
Якщо ви захворіли та маєте проблеми зі здоров'ям — обов'язково зверніться до лікаря.
Використання чорниці в медицині як в’яжучого засобу за різних шлунково-кишкових захворювань головним чином зумовлене високим вмістом дубильних речовин у ягодах
Препарати чорниці звичайної чинять крім в’яжучої (плоди), ще й гіпоглікемічну (пагони) дію. Пагони і листя знижують вміст цукру в крові і застосовуються в комплексній терапії лікування початкових стадій цукрового діабету. В акушерсько-гінекологічній практиці плоди використовують у разі анемії у вагітних.
Свіжі та заморожені плоди чорниці рекомендують вживати в їжу протягом року за таких захворювань, як екзема, псоріаз, дерматози, вірусні захворювання шкіри, червоний плескатий лишай. Відвар плодів застосовують також у разі опіків і гнійних виразок, у разі запалення слизової оболонки порожнини рота та хворих ясен.
Пагони чорниці входять до складу протидіабетичних зборів. БАДи плодів чорниці широко застосовують під час лікування очних захворювань. Листя входить до складу зборів, які використовують у разі екземи, нейродерміту і піодермій, зокрема фурункульозу, рожевих вугрів тощо.
У косметології рекомендують полоскати жирне волосся відваром із трав чорниці
Плоди чорниці звичайної багаті цукрами, органічними кислотами і вітамінами, у зв’язку з чим вважаються цінним харчовим продуктом. Плоди чорниці використовують не тільки у свіжому вигляді, а й у переробленому, з них виготовляють киселі та соки.
Також плоди багаті на червоно-фіолетовий пігмент, який застосовується у виноробстві для підфарбовування вин, лікерів і багатьох безалкогольних напоїв.
Класифікація
Чорниця звичайна (лат. Vaccínium myrtíllus L.) – належить роду чорниця (лат. Vaccínium), родина вересові (лат. Ericaceae). Рід досить великий, об’єднує близько 350 видів.
Ботанічний опис
Чорниця звичайна – чагарничок заввишки 10-30 см, розчепірено-гіллястий, листопадний, з яскраво-зеленими, блискучими, незграбними, зеленими гілками. Листки чергові, короткочерешкові (2-3 мм), гострі, яйцевидно-овальні (1,5-2,5 см завдовжки та 1-1,3 см завширшки), по краях гостро- і дрібнопилчасті.
Квітки (5-6 мм завдовжки) поодинокі, пониклі, розташовані в пазухах листків. Чашечка з нешироким цілокрайнім відгином. Віночок келихоподібний (5-7 мм завдовжки), пелюстки зеленуваті або рожеві.
Плід – темно-синя або чорна куляста ягода (6-8 мм у діаметрі). Цвіте в травні. Плодоносить у липні-вересні.
Поширення
Чорниця звичайна – росте в холодних і помірних областях Євразії та Північної Америки в хвойних і змішаних вологих або заболочених лісах, а також у тундрі та високогір’ї.
Часто утворює особливі типи лісу – чорничники. У нас поширена по всій тундровій і тайговій зоні, а також нечорноземній смузі, зазвичай у хвойних лісах і березняках.
Збір та заготівля
Чорниці звичайної
Фармакопейною сировиною є плоди і пагони чорниці звичайної, для лікарських цілей плоди збирають вручну в період повної зрілості, в суху погоду. Мити плоди чорниці не можна. Зібрані плоди очищають від домішок і сушать у сушарках за температури 35-40 ºС (2-3 години), а потім досушують за температури 55-60 ºС.
Висушені плоди не повинні злипатися в грудку і забарвлювати долоню. Листя чорниці збирають вручну під час цвітіння (травень – червень), обриваючи середнє листя або зрізуючи ножицями облиствені пагони. Сушать у приміщеннях із хорошою вентиляцією.
Хімічний склад
Лікувальна дія препаратів чорниці звичайної зумовлена комплексом біологічно активних речовин, серед яких провідною групою розглядають конденсовані дубильні речовини (галлокатехін, епікатехін, епігаллокатехін (до 12%). У плодах міститься понад 14 антоціанів та їхніх похідних (від 300 до 700 мг%): 3-О-арабінозиди, 3-О-глюкозиди, 3-О-галактозиди, ціанідин, дельфінідин, петунідин, пеонідин, мальвідин, іданін, міртилін, пеонідин.
Також виявлено інші флавоноїди (рутин, гіперин, гіперозид, кверцетин, авікуларин, кверцитрин, ізокверцитрин, кемпферол тощо), цукри (глюкоза, глюкоза, глюкоза, глюкоза, глюкоза, глюкоза, глюкоза, глюкоза, глюкоза, глюкоза, глюкоза. ), цукри (глюкоза, фруктоза, сахароза) (5-20%).
Органічні кислоти (лимонна, щавлева, яблучна, бурштинова, хінна, молочна (5-7%).
Вітаміни: аскорбінова кислота (до 6 мг%), В2 (до 0,04 мг%), каротин (до 1,6 мг%), каротиноїди (лютеїн, зеаксантин), феноли та їхні похідні (гідрохінон, асперулозид, монотрепіозид), фенолкарбонові кислоти (кавова, хлорогенова, галова, корична, ферулова тощо).
Стероїди (кава, хлорогенова, галова, ферулова, кавові, кавові, ферулова, кавові, ферулова, ферулова, кавові, ферулова, ферулова, ферулова, ферулова, ферулова тощо). ), іридоїди (β-ситостерин, кампестерин та ін.), іридоїди (монотропеозид, асперулозид), жирні кислоти, пектинові речовини, макро- та мікроелементи (накопичує марганець, мідь, хром, залізо).
У листі присутні аналогічні до плодів речовини, але значно більше міститься С (до 250 мг%), також багато конденсованих дубильних речовин (7-20%), містяться глікозиди неоміртіллін (до 2%) і міртіллін (до 1%), є й інші фенольні сполуки – арбутин, метиларбутин (1-2%), тритерпенові сапоніни (урсулова та олеанова кислоти, β-амірин), алкалоїди (міртин), аліфатичні вуглеводні.
Фармакологічні властивості
Основна фармакологічна дія плодів чорниці звичайної зумовлена наявністю дубильних речовин і антоціанів. Дубильні речовини чинять терпку, антисептичну, протизапальну дію, тому препарати чорниці (свіжі плоди, настій або відвар) застосовують у разі гострих і хронічних порушень травлення, що супроводжуються проносами, втратою маси тіла, апетиту, у разі диспепсій, колітів та ентероколітів.
Антоціани з групи біофлавоноїдів є чудовими природними антиоксидантами, що дає змогу використовувати препарати чорниці для підвищення гостроти зору, усунення загальної стомлюваності очей у разі напруженої роботи в умовах штучного освітлення та нічного бачення. Саме з антоціанами плодів чорниці пов’язана популярність БАДів, що застосовуються для поліпшення зору (зокрема за амбліопії).
Крім плодів, препарати пагонів чорниці також виявляють лікувальний ефект, а саме, чинять кардіотонічну, капілярозміцнювальну, антиагрегантну, сечогінну, жовчогінну, в’яжучу, протизапальну та протигнильну дію.
Встановлено, що гіпоглікемічна (цукрознижувальна) дія пагонів чорниці пов’язана з шестиатомним циклічним спиртом інозитом, що є агліконом неоміртиліну. Завдяки своїй інсуліноподібній дії пагони чорниці знайшли застосування у складі протидіабетичних зборів.
Листя і плоди чорниці використовують як вітаміновмісний засіб у разі гіпо- та авітамінозів (цинга), а також зовнішньо за стоматитів, гінгівітів як в’яжучий та антисептичний засіб.
Чорниця звичайна
у народній медицині
Корисні властивості чорниці звичайної використовують у народній медицині в разі нетравлення шлунка, болю в шлунку та кишківнику, в разі проносів, у разі гемороїдальних кровотеч у вигляді клізми, як сечогінний засіб у разі циститу та нирковокам’яної хвороби.
Свіжі ягоди чорниці приймають за подагри, ревматизму, закрепів, недокрів’я та інших видів хвороб, за порушеного обміну речовин. Листя використовують у разі уретриту, пієліту, хвороб печінки.
Зовнішньо застосовують відвар із плодів або настій із листя у вигляді примочок при шкірних захворюваннях, ранах, що довго не загоюються, і виразках.
Історична довідка
Родова назва Vaccinium, ймовірно, утворена від лат. baccinium – ягідний кущ (bacca – ягода) з подальшою заміною літери “b” на “v“. Видова назва myrtillus (маленький мирт) є зменшувальною від грец. myrtos (мирт, миртове дерево), характеризує морфологічну схожість листя чорниці з листям мирта.
Ягоди чорниці забарвлюють (чорнять) пальці, губи, руки в темний колір, з цим пов’язано багато народних назв рослини: чорниця, чернець, чорниця, чорнишник, черняга, чернега, ворон-ягода.
Література
- Чопик В. И., Дудченко Л. Г., Краснова А. Н. Дикорастущие полезные растения Украины. Справочник. — К. : Наукова думка, 1983. — 400 с. (рос.)
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
Copyright © Bisvir.dog
Трави під ногами
Велика панда – Життя диких тварин
[…] Не гидує, у важкі періоди, і різновидами інших рослин та їх […]