Ерва шерстиста
16 Лют 2023

Ерва шерстиста

ким | розміщено в: Дикорослі корисні рослини, Е | 0
Ерва шерстиста (лат. Aerva lanata) – багаторічна цілюща рослина, має багато лікувальних властивостей, які використовують при захворюваннях сечовидільної системи.

Син.: пол-пола.

Велика Енциклопедія

Лікувальні
рослини

Ерва шерстиста

Aerva lanata

Ерва шерстиста
Класифікація

Ерва шерстиста, або пол-пола (лат. Aerva lanata (L.) Juss) – вид роду Ерва (лат. Aerva (L.), належить до сімейства амарантових (лат. Amarantaceae). Рослини цього роду поширені в помірних зонах Східної півкулі, тропіках та субтропіках.

Ерва шерстиста
Ботанічний опис

Ерва шерстиста – багаторічна, дворічна або однорічна (у культурі) цілюща рослина висотою до 140 см, зі слабо розгалуженою стрижневою кореневою системою сіро-білого кольору.

Серед них відзначаються як прямостоячі, так і форми, що стелиться. Корінь може досягати 18 см завдовжки і до 7 мм у діаметрі. Стебло сильно гіллясте, опушене, сірувато-зеленого кольору, циліндрове, зі слабко вираженими світлішими поздовжніми реберцями, діаметром до 1 cм.

Серцевина стебла ерви шерстиста біла губчаста. Листя чергове, короткочерешкове, яйцеподібне або еліптичне, цілокраї, опушене – знизу інтенсивніше, понад два сантиметри довжиною, та шириною до 1,5 см. Має дрібні непоказні білі квітки, злегка дзвонові з простою плівчастою біло-зеленою оцвітиною, повстяно-опушені, зібрані в колосоподібне суцвіття.

Квітконоси з дрібними плівчастими листками прицвітання й осте видним виростом на верхівці. Рослина має плід, це однонасінна коробочка від зеленого до коричневого кольору. Насіння бобовидне, блискучого чорного кольору й занадто дрібне – до 1 мм. Цвіте з червня-липня і до заморозків, плодоносить із середини літа.

Ерва шерстиста
Розповсюдження

Батьківщина ерви шерстистої – Південна Азія, але ще вона широко поширена в багатьох країнах: Африці, Саудівській Аравії, Індії, Індонезії, Папуа Нової Гвінеї та Австралії. На території України у дикому вигляді не зустрічається, проте можливо вирощувати рослину на півдні, зокрема на Чорноморському узбережжі Кавказу.

З 1977 року із насіння, завезеного з Цейлону, ерву почали вирощувати у вологих субтропіках Грузії як однорічну рослину. Культивують також в Україні, Казахстані.

Ерва шерстиста
Збір та заготівля сировини

З лікувальною метою траву ерви шерстистої заготовляють повністю разом з коренем (Herba Aervae lanatae). Як тільки рослина почне родити її починають збирати. Траву ерви подрібнюють на 20-ти см шматки та сушать на дворі в тіні або при температурі 40-50 °С.

Ерва шерстиста
Хімічний склад

Рослина ерва шерстиста містить індольні алкалоїди (ервін, метилервін, ервозид, ерволанін), ферулоїламіди (ферулоілтірамін, ферулоілгомованіліламін), фенольні кислоти (серенева, вінілінозиди, ацилрозід, ацилрозід похідні лупеолу та олеанової кислоти, стероли (ситостерин, даукостерин) макро- та мікроелементи (хром, калій) та інші речовини які є біологічно активними.

Ерва шерстиста
Фармакологічні властивості

Настоянка трави ерви має діуретичну та антисептичну дію, не порушуючи електролітний баланс організму. Препарати ерви знижують вміст сечовини в сироватці крові, підвищують виведення іонів натрію і меншою мірою — калію (калійзберігаючу сечогінну дію), а також сприяють розчиненню та виведенню каменів із нирок.

Застосовується при запальних захворюваннях сечовидільної системи (пієлонефритах, циститах, уретритах), а також при порушеннях електролітного обміну в організмі (подагра, поліартрит, спондильоз).

Також препарати ерви шерстистої мають спазмолітичну, протизапальну, антисептичну, солевивідну дію. Застосовуються при захворюваннях печінки та жовчного міхура, при гастриті та порушенні сольового обміну.

Ерва шерстиста
Застосування у народній медицині

Цілющої трави відвар використовується як сечогінний засіб при захворюваннях сечовидільної системи: пієлонефритах, циститах, уретритах, сечокам’яній хворобі.

Через виражену протизапальну дію вона застосовується при лікуванні простатиту, запаленні придатків, сечовивідних шляхів, сечового міхура. Пол-пола сприяє розчиненню та виведенню ниркових каменів та каміння та піску з жовчного міхура. Відвар з успіхом застосовується для лікування виразки шлунка, панкреатиту, що допомагає звільнитися від поліпів у кишечнику.

Використовується при розладах менструального циклу та хронічної мігрені. Клізми з відваром пів-підлоги допомагають позбутися геморою. Також у народній медицині відвар ерви шерстистої застосовують для позбуття шкідливих речовин та шлаків з організму.

Історична довідка

Наукова видова назва походить від латів. lanatus, lana – вовна, в такий спосіб відбиваючи значне опушення всіх органів рослини. Ерва відома під комерційною назвою Пол-Пола. У нашій країні ерва шерстиста стала застосовуватися на початку 80-х років минулого століття, в ті часи першу невелику партію трави було закуплено (для високопоставлених осіб, які проходять лікування в системі 4-го Головного управління МОЗ).

Довгі роки ця рослина була недоступна пересічним жителям України. Офіційних поставок не було, невеликі партії завозили лише пілоти та моряки торговельного флоту.

Література

  1. Травник. Повний довідник лікарських рослин. / Авт.-упоряд. І.Л. Санина. – Х.: Аргумент Принт, 2012. –560 с. – (Кишенькова бібліотека)
  2. Лікувальні рослини. Велика ілюстрована енциклопедія/Т.А. Ільїна – М.: Ексмо, 2014. – 304 с.
  3. Біологічний енциклопедичний словник/Гол. ред. М. С. Гіляров) 2-ге вид., виправл. М: Рад. Енциклопедія 1989.
  4. Дудченко Л. Г., Козьяков О. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматичні та пряно-смакові рослини: Довідник / Відп. ред. К. М. Ситник. К.: Наукова думка, 1989. 304 с.
  5. Життя рослин/За ред. А. Л. Тахтаджана. М: Просвітництво. 1981. Т. 5(2).
  6. Єленевський А.Г., М.П. Соловйова, В.М. Тихомиров // Ботаніка. Систематика вищих чи наземних рослин. М. 2004. 420 с.
  7. Пєшкова Г.І., Шретер А.І. Рослини в домашній косметиці та дерматології. М. 2001. 684 с.
  8. Флора СРСР. У 30 т. / розпочато за керівництва та під головною редакцією акад. В. Л. Комарова; ред. Б. К. Шишкін. М.-Л.: Вид-во АН СРСР, 1958. Т. XXIII. С. 262.
  9. Ціцин Н.В. Атлас лікарських рослин СРСР. М. 1962.

© 2023 Трави під ногами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *