Син.: амазонська лілія, ейхаріс.
EucharisЭухарисВелика Енциклопедія
Лікувальні
рослини
Рослина
отруйна!
Евхарис
Eucharis
Евхарис – дуже примхлива рослина, яка потребує певних умов, тільки в такому випадку можна досягти гарного росту та цвітіння. Культура добре росте на освітлених місцях, світловий день має бути як мінімум 12 годин. Хорошим варіантом для розміщення горщика з евхарисом є східне і західне вікно.
У літній період квітку можна виносити з оселі, але прямі сонячні промені згубні для рослини як і природні опади – майте на увазі. Температура повітря повинна змінюватись в межах 19-24 градусів. Зниження даних показників культури згубні.
Полив потрібно здійснювати м’якою водою, що відстоялася, але нечасто, щоб не допустити перезволоження ґрунту. Добрива вносять один раз на місяць, бажано чергувати органічні добавки з мінеральними комплексами. У період спокою підживлення не вносять.
За різними джерелами, даний рід включає від 10 до 20 видів рослин, поширені з них тільки кілька:
Евхарис амазонський (лат. Eucharis amazonica). Листя зелене, з глянсовою поверхнею, овальною, трохи витягнутою форми. Суцвіття у кількості 3-4 локалізовані на довгому квітконосі (до 70 сантиметрів). Квітки евхариса амазонського дуже великі, діаметром досягають 12 сантиметрів. Мають білий колір, легкий приємний аромат. Вигляд дуже поширений, користується популярністю у рослинників.
Евхарис крупноквітковий (грандіфлора) (лат. Eucharis grandiflora). Утворює цибулини діаметром до 6 см. Широке листя еліптичної форми довжиною до 30 см і шириною до 15 см, ближче до верхівки лист загострений. Квітки білого кольору. Також для них характерний приємний аромат, проте різниця з рештою видів полягає в розмірах, діаметр однієї квітки не перевищує 10 сантиметрів. Евхарис крупноквіткових здатний цвісти двічі на рік, як правило, у березні та серпні.
Евхарис Сандера (лат. Eucharis sanderi). Цибулина більша, на відміну від інших видів, досягає до 8 сантиметрів у діаметрі. Листя овальне, темно-зелене з трохи помітними малиновими прожилками, в довжину один лист становить майже 30 см, при ширині до 18 см. Довжина самого черешка досягає 15 см. На прямостоящому квітконосі розпускається 2-3 великих квітки або до 6 дрібніших бутонів. Снігово-білі пелюстки оточують жовту коронку. Цей вид культури зазвичай цвіте у лютому чи березні.
Рослина евхарис не входить до Державної Фармакопеї і в офіційній медицині не застосовується.
Протипоказання та побічні дії.
Евхарис – отруйна рослина, у його складі міститься алкалоїд лікорин. Абсолютно всі маніпуляції з рослиною необхідно здійснювати строго в рукавичках. Квітка може бути розташована в важкодоступному місці для дітей і тварин. Навіть невелика кількість отрути здатна спровокувати сильне запаморочення, нудоту та блювання.
При кожній обрізці листя або пересадці рослини всі непосаджені цибулини та видалене листя необхідно обов’язково виносити з житла, а руки ретельно мити. Будь-які частини евхарису суворо заборонено приймати внутрішньо з лікувальною або харчовою метою!
Класифікація
Евхарис (лат. Eucharis) – рід цибулинних рослин сімейства Амарилісові (лат. Amaryllidaceae).
Ботанічний опис
Дикий евхарис проростає в нижньому ярусі вологих лісів Сполучених Штатів – Південній та Центральній його частинах від Гватемали до Болівії. Найбільше скупчення видів — Анди, що у Колумбії (східні схили) та Амазонія, але не вся, лише західна частина.
Евхарис – багаторічна цибулинна рослина. Його трав’яниста поросль досягає до півметра у висоту, утворює розлогі чагарники. Кореневище представлене великою круглою або довгастою цибулиною діаметром близько 4-6 см. Листя овальної форми, мають глянсову поверхню, локалізуються на прямостоячих черешках.
Так як Евхарис здатний розмножуватися вегетативно, в дикій природі культура рідко зустрічається поодинці. Квітки білі, дуже великі, в кількості трьох-десяти штук зібрані в зонтикоподібне суцвіття на кінці високого, до 80 см завдовжки квітконоса.
Цвітіння зазвичай наприкінці літа чи початку осені. Суцвіття евхариса випромінюють ніжний, приємний аромат. Плід евхариса – шкіряста тричленна коробочка.
Розповсюдження
У природних умовах евхарис можна зустріти в затіненому нижньому ярусі вологих лісів Центральної та Південної Америки від Гватемали до Болівії. Район найбільшої різноманітності видів – східні схили Анд у Колумбії та західна Амазонія.
Збір та заготівля сировини
Відомо, що рослина містить у своєму складі токсичну речовину – алкалоїд лікорин. Заготівля евхариса на користь не проводиться.
Хімічний склад
Відомо, що рослина містить у своєму складі токсичну речовину – алкалоїд лікорин.
Фармакологічні властивості
Про фармакологічні властивості рослин роду Евхарис даних немає.
Застосування у народній медицині
Евхарис не використовується у народній медицині.
Історична довідка
Вперше рослина була завезена до Європи у першій половині ХІХ століття. Згідно з народними забобонами, евхарис приносить у будинок комфорт, тепло та затишок. Культура здатна знімати втому та дратівливість, створювати дружню атмосферу, запобігати сваркам та образам.
Для незаміжньої дівчини ця рослина є потужним оберегом, що перешкоджає негараздам та нещастям. Якщо завести любовні стосунки в період цвітіння евхариса, стосунки будуть міцними та багаторічними. У Колумбії дану рослину вплітають у вінок нареченої, таким чином захищаючи жінку від ненависті, заздрощів та сварок.
Фахівці фен-шуй стверджують, що представники цього роду є своєрідними ловцями снів. Квітку рекомендують розташовувати в спальні, особливо людям, яких мучать нічні кошмари.
Література
- Травник. Повний довідник лікарських рослин. / Авт.-упоряд. І.Л. Санина. – Х.: Аргумент Принт, 2012. –560 с. – (Кишенькова бібліотека)
- Лікувальні рослини. Велика ілюстрована енциклопедія/Т.А. Ільїна – М.: Ексмо, 2014. – 304 с.
- Біологічний енциклопедичний словник/Гол. ред. М. С. Гіляров) 2-ге вид., виправл. М: Рад. Енциклопедія 1989.
- Дудченко Л. Г., Козьяков О. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматичні та пряно-смакові рослини: Довідник / Відп. ред. К. М. Ситник. К.: Наукова думка, 1989. 304 с.
- Життя рослин/За ред. А. Л. Тахтаджана. М: Просвітництво. 1981. Т. 5(2).
- Єленевський А.Г., М.П. Соловйова, В.М. Тихомиров // Ботаніка. Систематика вищих чи наземних рослин. М. 2004. 420 с.
- Пєшкова Г.І., Шретер А.І. Рослини в домашній косметиці та дерматології. М. 2001. 684 с.
- Флора СРСР. У 30 т. / розпочато за керівництва та під головною редакцією акад. В. Л. Комарова; ред. Б. К. Шишкін. М.-Л.: Вид-во АН СРСР, 1958. Т. XXIII. С. 262.
© 2023 Трави під ногами.
Залишити відповідь