Велика Енциклопедія
Лікувальні
рослини
Якон
Smallanthus sonchifolius
Якон не використовується в офіційній медицині. Також рослина не використовується в інших медичних практиках. Однак деякі вчені називають його рослиною-надією XXI століття, маючи на увазі користь якона для діабетиків.
Але, на жаль, нині позитивний вплив рослини на цукровий діабет клінічно не підтверджено. Не виробляються і якісь лікарські засоби на його основі.
Протипоказання та побічні ефекти
Рослина якон не використовується в офіційній медицині, тому немає клінічно підтверджених даних щодо протипоказань його компонентів. Відомо лише, що рослина може завдати шкоди особам із індивідуальною непереносимістю цих компонентів. Тим не менш, не слід вживати рослину якон з медичною метою вагітним жінкам, які годують мамам і дітям.
Рослина якон має таке ж важливе аграрне значення, як і його родичі – соняшник, земляна груша (топінамбур), цикорій, артишок та латук. Тому якон активно культивується, але переважно у південних регіонах. Утруднення його вирощуванні на північних територіях викликає надземна частина трав’янистого куща, що відмирає при температурі нижче 0°С.
Підземна частина якона, навпаки, стійко переносить короткочасні температурні зниження до -10С, т.к. глибоко проникає у землю. На територіях з м’яким кліматом якон невибагливий у вирощуванні може рости не тільки під сонцем, а й у тіні дерев. Віддає перевагу добре родючим і дренованим грунтам.
Рослина якон в їжу вживається сирим і не тільки. Цей овоч має особливий смак, що дозволяє додавати його в салати, а також в смажені та тушковані страви. У процесі термічної обробки бульби якона, як і раніше, залишаються солодкими і трохи хрусткими. Нерідко з коріння віджимають сік, виготовляють сиропи, варення, цукати, підсолоджувачі. Сироп какону в період зберігання набуває насичений солодкий смак, чудово втамовує спрагу.
Варто відзначити, що якон – дуже поживна рослина, при нагоді вона зможе легко замінити картоплю.Коріння рослини використовують у виробництві чіпсів, дитячих пюре тощо. Нерідко коріння подрібнюють на борошно для подальшого приготування випічки.
У тваринництві
Відростаюча до 2,5 м у висоту зелене бадилля є відмінним живильним кормом для худоби та свійської птиці. Тому трава і листя якону є у багатьох подвір’ях.
У дієтології
Чим корисний якон ще? Виявляється це незамінне рослина всім, хто хоче схуднути, т.к. є низькокалорійним продуктом. Якон містить у собі незначну кількість калорій: всього 61 ккал на 100 г бульб. Крім того, рослина на 70% складається із води. Саме тому цей продукт рекомендується включати до раціону харчування людини в період схуднення.
У косметології
Рослина якон нерідко використовується у виготовленні тих чи інших косметичних засобів.
Класифікація
Якон (лат. Smallanthus sonchifolius) відноситься до однойменного роду Якон (лат. Smallanthus) та сімейства Астрові (лат. Asteraceae).
Ботанічний опис
Надземна частина якону, що росте в природі, може досягати у висоту від 2 до 2,5 м. Але це на територіях з м’яким кліматом. У більш холодних регіонах України висота рослини не досягає 1,8 м. Листя якону та його пагони є однорічними. Гинуть в осінній період. Але товсте і м’ясисте кореневище, сформоване в основі головної втечі, є багаторічним і гине лише у разі промерзання ґрунту. На кожній рослині може розвинутися до 25 кореневих бульб.
Листя якону велике, злегка опушене. Мають гарну списоподібну форму. З нижнього боку вони світліші.Бульби цієї рослини мають витягнуту форму, солодкуватий смак та яблучно-кавуновий аромат.
Кореневища у рослини формуються великі та мають масу до 1,4 кг. Від них в сторони відходять тонкі відростки, що згодом виростають і набувають овальної (або грушоподібної) форми. Колір шкірки буває як жовтим, і блідо-коричневим, а колір м’якоті – білий чи жовтий.
На початку свого зростання коріння кореневища якону є дуже тонким, проте трохи пізніше воно потовщується і набуває веретеноподібної, грушеподібної або овальної форми. Формула квітки якона – * Ч (5) Л (5) Т5П1, або * Л (5) Т (5) П1.
Розповсюдження
Батьківщина якона – Анди. Зростає він на висотах від 900 до 2300 м. Для України рослина якон є малознайомою, проте вже багато років вона є дуже звичною в Ірані, США, Кореї, Японії, Новій Зеландії, країнах Південної Європи, Бразилії тощо. Нещодавно якон все ж таки поширився на території колишніх союзних республік Середньої Азії, дістався Молдови та Узбекистану і поступово поширюється в Україну.
Збір та заготівля сировини
Як уже було сказано раніше, харчову цінність для людини становлять бульби якону. Кущі цієї рослини викопують пізно восени – наприкінці жовтня, але до початку заморозків. Це робити обережно, т.к. соковиті бульби легко ламаються, стаючи непридатними подальшого тривалого зберігання. Якщо бульби не пошкоджені, то у свіжому вигляді вони можуть зберігатися до 20 днів.
Після збирання від кореневищ відокремлюються коріння та обрізаються стебла. Надземну частину (зелене бадилля), як правило, згодовують худобі. Можна нарізати стебла і разом із листям висушити їх у добре провітрюваному приміщенні з метою приготування лікувального чаю.
Зберігання бульб. Варто знати, що відразу після збору бульби не мають смаку, проте після 3-5 днів витримки на сонці (коли зморщиться їхня шкірка) вони набувають легендарного яблучно-кавунового аромату і солодкуватий смак. У цей час у них відбувається розщеплення інуліну на низькомолекулярні фруктани.
Найменш пошкоджені бульби зберігаються у ящиках, їх слід присипати продезінфікованим річковим піском. Температура зберігання +4С. Такі бульби можна зберігати у холодильнику в поліетиленових пакетиках. Періодично вони оглядаються і забираються зіпсовані.
Зберігання кореневищ. Сушаться кореневища якона два тижні в темному місці, що добре провітрюється. Після цього їх слід звільнити від залишків землі, обрізати ділянки, що підгнили, і присипати місця зрізу деревним вугіллям.
Взагалі зберігання кореневищ відбувається в теплицях, що обігріваються, в лунках, діаметром 30 см і глибиною 45 см. Зверху кореневища присипаються ґрунтом з перегноєм.
Хімічний склад
Корисною сировиною вважаються бульби якону. Вони містять у собі інулін, різні амінокислоти, протеїн, калій, фосфор, фруктозу, велику кількість вітамінів, у тому числі вітамін С, рибофлавін, ніацин, тіамін, білки, жири та вуглеводи.
Фармакологічні властивості
Якон культивується як лікарська рослина для лікування діабету, проте офіційно заявляти про корисні властивості якону в даній галузі передчасно, через малу вивченість рослини в медицині та недоведеність досліджень.
Тим не менш, вважається, що інулін, який є частиною хімічного складу якону, може знизити рівень цукру в крові, що може принести користь здоров’ю діабетиків. Вважається також, що рослина допомагає знизити рівень холестерину в крові і регулює роботу шлунково-кишкового тракту як тепло.
За непідтвердженими даними, наявність в хімічному складі якону селену – найпотужнішого антиоксиданту – в поєднанні з кавовою і хлорогеновою кислотами, а також деякими фенольними сполуками наділяє рослину антиоксидантними і гіпоглікемічними властивостями.
Оскільки рослина якон містить легкозасвоюваний замінник цукру, коренеплід корисний для організму з порушеним обміном речовин. За неофіційними даними, рослини якону виявили антисклерозуючі властивості, що зменшує ріст і розвиток гнильних мікроорганізмів, що викликають у людей діарею.
Застосування у народній медицині
Деякі американські народні цілителі готують з висушеної трави та листя якону лікувально-профілактичні чаї, що сприяють зниженню рівня цукру в крові. Варто розуміти, що користь такого зілля не доведена і нічим не підтверджена.
Історична довідка
Існує думка, що якон – овоч 21 століття. Більше того, його зараховують чи не до стратегічного продукту майбутнього. Все це тільки піднімає репутацію цієї рослини.
У зв’язку з цим триває активний продаж насіння якону, люди активно скуповують насіння і культивують якон на своїх присадибних ділянках.
Література
- Травник. Повний довідник лікарських рослин. / Авт.-упоряд. І.Л. Санина. – Х.: Аргумент Принт, 2012. –560 с. – (Кишенькова бібліотека)
- Лікувальні рослини. Велика ілюстрована енциклопедія/Т.А. Ільїна – М.: Ексмо, 2014. – 304 с.
- Біологічний енциклопедичний словник/Гол. ред. М. С. Гіляров) 2-ге вид., виправл. М: Рад. Енциклопедія 1989.
- Дудченко Л. Г., Козьяков О. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматичні та пряно-смакові рослини: Довідник / Відп. ред. К. М. Ситник. К.: Наукова думка, 1989. 304 с.
- Життя рослин/За ред. А. Л. Тахтаджана. М: Просвітництво. 1981. Т. 5(2).
- Єленевський А.Г., М.П. Соловйова, В.М. Тихомиров // Ботаніка. Систематика вищих чи наземних рослин. М. 2004. 420 с.
- Пєшкова Г.І., Шретер А.І. Рослини в домашній косметиці та дерматології. М. 2001. 684 с.
- Флора СРСР. У 30 т. / розпочато за керівництва та під головною редакцією акад. В. Л. Комарова; ред. Б. К. Шишкін. М.-Л.: Вид-во АН СРСР, 1958. Т. XXIII. С. 262.
© 2022 Трави під ногами.
Залишити відповідь