Велика Енциклопедія
Лікувальні
рослини
Ярутка польова
Thlaspi arvense L.
Незважаючи на багатий склад цінних речовин та численні рецепти народної медицини на основі ярутки польової, на жаль у науковій лікувальній практиці та в офіційних препаратах її ще використовує не дуже часто. В даний час офіційна медицина проводить комплексні дослідження корисних властивостей жабниці, особливо при отриманні засобів від атеросклерозу, запалення очей і запорів.
Монгольські фармакологи також вивчають роль клоповника в боротьбі з атеросклерозом. У традиційній китайській медицині ярутка польова використовувався для лікування запалення очей, міокардиту, закрепів і констипації (запорів), а також діабету та високого кров’яного тиску. Поряд із традиційними лікарськими засобами трав’яні збори із гремухи рекомендовані для комплексного лікування раку матки, запалення яєчників, жовтяниці, скарлатини, ангіни та лихоманки.
Доведено, що препарат з любовної трави як сировини має сечогінну, потогінну, відхаркувальну, антибактеріальну, кровоспинну, ранозагоювальну та інші дії. Крім того, рослинні препарати рекомендуються як сексуальні стимулятори у сексуально дисфункціональних чоловіків, а для жінок – прискорення та активізації менструального циклу.
Насіння цієї лікарської трави призначають як тонізуючий і тонізуючий засіб. Існують пропозиції щодо використання препаратів на основі якутки для боротьби з такими ЗПСШ, як сифіліс і гонорея. Для зовнішнього застосування, як антисептичний і загоювальний засіб при лікуванні гнійних ран і виразок, призначають свіжий сік трави.
Протипоказання та побічні дії.
Протипоказання до застосування вередника і препаратів на його основі є, але поки їх небагато. Перш за все, не рекомендується жінкам під час вагітності, тому що може спровокувати викидень, гіпотонікам через гіпотонічні властивості, а також при підвищеній чутливості та індивідуальній непереносимості діючих речовин, що входять до його складу. Оскільки ця рослина є ідіосинкратичною і рідко досліджується перед використанням, варто проконсультуватися з лікарем.
Ярутка польова має аромат редьки або гірчиці. Крім запаху, що збуджує апетит, трава має приємний, хоч і трохи гострий смак. Тому молода зелень ярутки польової вживається в їжу, наприклад для надання гостроти та смаку, як пряність її кладуть у перші страви (супи, щі) та соуси, а також в овочеві салати.
Деякі господині щоб запастися цією пряною рослиною про запас, збирають ярутку ранньою весною, коли зелень ще молода, висушують і подрібнюють на порошок, або заморожують або засолюють. Насіння використовують замість гірчиці. Крім того, з насіння ярутки польової добувають масло, яке також використовується в їжу.
Класифікація
Ярутка польова (лат. Thlaspi arvense) – Належить до роду Ярутка (лат. Thlaspi) сімейства Капустові або Хрестоцвіті. Рід включає понад 60 видів однорічних і багаторічних трав’янистих рослин, які ростуть переважно в помірних областях північної півкулі, а також у Південній Америці та на Кавказі.
Ботанічний опис
Однорічна трав’яниста рослина з прямостоячим, нерідко гіллястим стеблом 20-30 см заввишки. Вся рослина практично гола, дещо сукулентна. Коренева система стрижнева. Листя просте, чергове, без прилистків; прикореневі зібрані в розетку, нижні черешкові, сидячі стеблові, довгасті або стрілоподібні, зазубрені по краях.
Квітки обох статей, двосторонньо симетричні, білі, дрібні, зібрані в щиткоподібні суцвіття. Оцвітина подвійна, 4-х членна; чашолистків 4, у двох колах, пелюсток теж 4, з вираженими нігтиками.Тичинок 6, з яких 2 довгі, а 4 короткі з нектарниками біля основи ниток. Зав’язь верхня з 2 плодолистків. Формула квітки ярутки польової: Ч4Л4Т2+4П(2).
Плід – сплюснутий з боків стручочок (близько 15 мм в діаметрі), розкривається 2 стулками, з перегородкою, що залишається. Насіння без ендосперму, коричневе, борозенчасте, маслянисте. Одна рослина утворює 10-50 тисяч насіння, яке дає схожість кільком поколінням. Має яру та озиму форми.
Цвіте з середини весни на початок осені, даючи кілька поколінь. У лікувальних та харчових цілях використовується вся надземна частина.
Розповсюдження
Ареал поширення ярутки польової дуже широкий. У природі росте по всій території Європи, Південної Америки, Близькому Сході (за винятком Аравійського півострова) та Центральної Азії. На території Росії зустрічається повсюдно від Західного та Східного Сибіру до Далекого Сходу (крім Курильських островів) та на Кавказі.
Місця проростання – поля, суходолові луки, поклади, пустирі, сміттєві місця, узбіччя доріг (заноситься і залізними), сади та городи. У горах піднімається до верхнього гірського поясу, може рости на солонцях. Зустрічається у сільськогосподарських посівах як бур’ян.
Збір та заготівля сировини
Як лікарська сировина, що має цілющі властивості, використовується вся надземна частина ярутки польової, включаючи плоди з насінням. Траву заготовляють під час цвітіння, починаючи з травня до серпня, а плоди рекомендується заготовляти ближче до осені, після їх визрівання (кінець серпня – початок вересня).
Сушать сировину на відкритому повітрі, під навісами, що захищають від прямих сонячних променів, або на горищах і в сухих приміщеннях, що добре провітрюються. Зберігають готову сировину у картонних коробках або полотняних мішках у сухому місці. Термін зберігання сировини трохи більше 12 місяців.
Хімічний склад
Хімічний склад ярутки польовий вивчений в повному обсязі, у її складі виявлено флавоноїди: апігенін, лютеолін; тіоефіри: аллілсульфід; глюкозинолати: у корінні, листі, насінні – синігрін, глюкокаппарин; ізотіоціанати: у насінні – алілізотіоціанат, 1-бутен-4-ізотіоціанат.
Вищі жирні кислоти: у насінні – ліноленова, лінолева, ерукова, арахінова, олеїнова, тетракозенова, ейкозенова, пальмітинова, пальмітолеїнова, ейкозадієнова, стеаринова, нервонова; жирна олія: у насінні до 33%. Крім того, знайдені алкалоїди, глікозиди, вітамін С, сапоніни та ін.
Фармакологічні властивості
Лікувальні властивості польової ярутки обумовлені багатими біоактивними речовинами, які містяться в ньому у значній кількості. Однак на сьогоднішній день відомі не всі корисні властивості цієї корисної рослини.
В експерименті екстракт надземної частини має гемостатичні властивості, виявляє антибактеріальну активність. Крім того, є дані, що препарати на основі ярутки польової виявляють ранозагоювальну, протимікробну, в’яжучу, протицинготну, протизапальну, спазмолітичну, кровоспинну, тонізуючу, сечогінну, загальнозміцнювальну, протилихоманкову, дезінфікуючу, потогінну.
Застосування у народній медицині
Ярутка польова й народна медицина тісно пов’язані. З давніх часів деревій використовувався для лікування різних захворювань: статевих розладів, застуди, гнійних ран, інфекційних і шкірних захворювань. У народі ярутку також використовували для лікування жовтяниці, гонореї, скарлатини, стенокардії та метрорагії. Відвари і настої з неї здавна використовуються для лікування гонореї і сифілісу, активізації менструального циклу і відновлення потенції.
У народних медицинах ярутка польова популярна як відмінний потогінний, сечогінний, відхаркувальний, ранозагоювальний, протимікробний засіб і застосовується при гнійних ранах і виразках. Траву ярутки польової в народній медицині використовують найбільше для профілактики та лікування проблем, пов’язаних із чоловічими та жіночими статевими органами.
Ярутка польова застосовується в народній медицині як дезінфікуючий, антигістамінний, діуретичний гемостатичний, протилихоманковий, кровоспинний, стимулюючий потенцію і прискорює процес менструації засіб.
Відвар насіння допомагає лікувати атеросклероз, цукровий діабет, запалення очей і запори. Свіжий сік цілющої трави ефективний при видаленні бородавок і загоєнні ран, а препарати з надземних частин допомагають виводити з організму токсичні речовини.
Історична довідка
У давнину, хто мріяв розбагатіти, ярутку польову носили завжди у кишені. Відтоді вона й отримала назву грошовик або копієчник
Ярутка польова має безліч назв з народу: гаманець, гріш або грошовиця, шкарпетка або гремуха, навіть називають жабниця або жабна трава та ін.
Література
- Травник. Повний довідник лікарських рослин. / Авт.-упоряд. І.Л. Санина. – Х.: Аргумент Принт, 2012. –560 с. – (Кишенькова бібліотека)
- Лікувальні рослини. Велика ілюстрована енциклопедія/Т.А. Ільїна – М.: Ексмо, 2014. – 304 с.
- Біологічний енциклопедичний словник/Гол. ред. М. С. Гіляров) 2-ге вид., виправл. М: Рад. Енциклопедія 1989.
- Дудченко Л. Г., Козьяков О. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматичні та пряно-смакові рослини: Довідник / Відп. ред. К. М. Ситник. К.: Наукова думка, 1989. 304 с.
- Життя рослин/За ред. А. Л. Тахтаджана. М: Просвітництво. 1981. Т. 5(2).
- Єленевський А.Г., М.П. Соловйова, В.М. Тихомиров // Ботаніка. Систематика вищих чи наземних рослин. М. 2004. 420 с.
- Пєшкова Г.І., Шретер А.І. Рослини в домашній косметиці та дерматології. М. 2001. 684 с.
- Флора СРСР. У 30 т. / розпочато за керівництва та під головною редакцією акад. В. Л. Комарова; ред. Б. К. Шишкін. М.-Л.: Вид-во АН СРСР, 1958. Т. XXIII. С. 262.
© 2022 Трави під ногами.
Залишити відповідь