Курильський чай чагарниковий

Курильський чай чагарниковий

розміщено в: Дикорослі корисні рослини, К | 0
Курильський чай чагарниковий (лат. Pentaphylloides duham Maxim.) – багаторічна чагарникова рослина з жовтими квітками і складним, віялоподібним листям. П’ятлистник чагарниковий – унікальна лікарська рослина, з листя якої готують цілющий та освіжаючий напій

Рослина має протизапальну, антибактеріальну та інші властивості, широко застосовується в народній медицині для профілактики та лікування багатьох захворювань. Відома як декоративна рослина у ландшафтному дизайні.

Велика Енциклопедія

Лікувальні
рослини

Курильський чай
чагарниковий

Pentaphylloides duham Maxim

Застосування

У медицині

Курильський чай чагарниковий – рослина нефармакопейна, в офіційній медицині не застосовується. Воно широко відоме своїми корисними властивостями в медицині Тибету, у народів Закавказзя, Середньої Азії воно використовують для приготування тонізуючого чайного напою. Усі частини п’ятилистника широко використовуються у народній медицині для профілактики та терапії багатьох захворювань. Чим корисний п’ятилистник чагарниковий? Відмінною особливістю рослини є наявність у складі листя аскорбінової кислоти – до 380,4 мг %, причому її в 5 разів більше, ніж у лимоні. Крім цього, рослина багата на каротиноїди та Р-активні речовини, які зумовлюють противірусні, антимікробні властивості, а також визнані відмінним профілактичним засобом від онкологічних захворювань, зокрема раку шкіри та легень.

Рослина застосовують при захворюваннях органів шлунково-кишкового тракту, при розладах шлунка, що супроводжуються діареєю. П’ятлистник чагарниковий – ефективний відхаркувальний, потогінний, жарознижувальний, протизапальний засіб при захворюваннях верхніх та нижніх дихальних шляхів. Відомо застосування п’ятилистника як активного складника багатьох біологічно активних добавок. Цей напій не поступається елітним сортам індійського чаю на свій смак і аромат. Крім того, п’ятилистник чагарниковий має багато лікувальних властивостей: протизапальну, антибактеріальну та противірусну, жовчогінну та діуретичну, седативну, знеболювальну, а також імуностимулюючу.



На відміну від антибіотиків, п’ятилистник чагарниковий, маючи антибактеріальну властивість, не викликає дисбактеріоз у кишечнику. Настій рослини стимулює виділення жовчі, налагоджує роботу печінки та жовчного міхура, виліковує хронічні запори, наводячи норму функціональність кишечника. Відзначено користь п’ятилистника чагарникового для хворих на цукровий діабет. Рослина допомагає в лікуванні виразок шлунка та дванадцятипалої кишки, захворювань нирок та сечовивідних шляхів, лікує енурез у дітей. П’ятлистник чагарниковий застосовується як ефективний седативний та імунозміцнюючий засіб. Відомо лікування п’ятилистником у вигляді спринцювання деяких гінекологічних захворювань: білів, кольпітів, ерозій шийки матки, маткових кровотеч. П’ятлистник чагарниковий благотворно впливає роботу щитовидної залози, розсмоктує вузли при зобі.

Міцний настій використовують для зовнішнього застосування, зокрема для лікування захворювань та запальних процесів у ротовій порожнині (стоматиту, тонзиліту, ангіни).Маючи кровоспинні та ранозагоювальні корисні властивості, п’ятилистник чагарниковий застосовують для лікування гнійних ран, опіків, фурункулів.

Протипоказання та побічні дії

Незважаючи на лікувальну дію, п’ялистник чагарниковий має низку протипоказань до його застосування: індивідуальна непереносимість, схильність до прояву алергічних реакцій, хронічні захворювання печінки та нирок. Застосування п’ятилистника чагарникового при вагітності та лактації вкрай небажане. Протипоказаннями до застосування рослини також є дитячий вік до 2 років і гіпотонія, оскільки вона має властивості, що знижують тиск.

Класифікація

П’ятилистник чагарниковий, або Перстач чагарниковий, або Курильський чай чагарниковий (лат. Pentaphylloides fruticosa) – вид роду П’ятлистник, або Перстач, або Курильський чай (лат. Pentaphylloides), що належить сімейству Рожеві (лат. Rosaceae). Систематичне становище п’ятилистника чагарникового з ліннеївських часів і досі залишається спірним: одні дослідники відносять його до роду Dasiphora, інші – до роду Potentilla, треті – до роду Pentaphylloides. У сучасній російській ботанічній літературі прийнято дотримуватися останнього зведення по флорі Росії, згідно з яким цей вид, як і інші чагарникові види перстачів відноситься до роду Pentaphylloides.

Ботанічний опис

Курильський чай чагарниковий – багаторічна чагарникова рослина, що рідко досягає у висоту 1,5 м. Листя рослини складне, перисте, складається з 5-7 довгастих листочків, розміщених у вигляді віяла – «лапки», покриті м’яким, густим ворсом. Стебла гіллясті, в молодому віці покриті ворсистим опушенням, у більш зрілому – корою червоно-коричневого або бурого відтінку.

Квіти п’ятилистника чагарникового яскраво-жовті, до 3 см у діаметрі, утворюються на верхівках цьогорічного приросту, вони поодинокі або зібрані в кистевидні суцвіття. Тичинок – близько 30. Відмінною особливістю рослини є одноразове розпускання квіток різних статевих типів (рослина обох статей). Кожна квітка цвіте 6-46 годин, залежно від погодних умов. Цвітіння починається в середині літа, а дозрівання плодів – переважно наприкінці серпня-вересні.



Плоди п’ятилистника чагарникового – невеликих розмірів сухі горішки, вкриті тоненькими волосками. У природі п’ятилистник чагарниковий – повільно зростаюча та довговічна рослина. Зрілості рослина досягає до 20-40 років. Розмножується насінням, живцями та поділом куща. Насіння рослини дрібне, сіється самосівом.

У світі існує багато сортів п’ятилистника чагарникового, що відрізняються забарвленням квіток і висотою рослини. Найбільш поширений п’ятилистник чагарниковий Фрідріхсена (Dasiphora × friederichsenii) – гібрид курильського чаю чагарникового та даурського чаю з блідо-жовтими або білими квітами.Відомі зарубіжні сорти: Abbotswood (чагарник висотою 75 см з білими квітками), Elizabeth (до 90 см заввишки з жовтими квітками), Jackmans Variety (до 120 см, квітки жовті), Katherine Dykes (близько 1,5 м з жовтими квітками) Tangerine (до 60 см, із бронзово-жовтим забарвленням квіток).

Збір та заготівля сировини

З лікувальною метою заготовляють квітучі верхівки пагонів рослини, рідше – коріння рослини. Збір рослини здійснюють у період цвітіння чагарників – кінець липня-серпень. Зібрану сировину висушують у тіні під навісом на відкритому повітрі або у спеціальних печах при температурі 60 градусів. Висушене листя п’ятилистника чагарникового зберігають не більше 1 року в паперових упаковках.

Народи, що мешкають на території від Уралу до Камчатки, заготовляють листя п’ятилистника чагарниковим особливим способом. Для приготування «курильського чаю» використовують верхівкові частини стебел разом із листям і квітками, які збирають вручну, прокочують качалкою і пров’ялюють на деку. Після цього процесу сировину просушують у тіні на свіжому повітрі. П’ятлистник чагарниковий, приготований за цією методикою, заварюють і вживають як освіжаючий і тонізуючий чайний напій.

Хімічний склад

Хімічний склад курильського чаю чагарникового надзвичайно багатий на вітаміни, мінерали та багато корисних речовин. Свіже листя п’ятилистника особливо багате на аскорбінову кислоту – 145,9-223,3 мг%, а сухе – 292,4-380,4 мг%. За кількістю вітаміну С рослина в 5 разів перевищує лимон і практично прирівнюється до ягід чорної смородини. Листя також багате каротином (відповідно 8,53 мг% і 15,12 мг%).

У листі, квітах і коріннях п’ятилистника чагарникового виявлено: флавоноїди (кверцетин, рамнозид), таніни, глікозиди, алкалоїди, ефірна олія, сапоніни, дубильні речовини, фенольні кислоти (кавова, еллагова, ферулова та йорусоли) . У надземній частині рослини міститься безліч мікроелементів: залізо, кальцій, магній, калій, кобальт, мідь, марганець та ін.

Фармакологічні властивості

Європейськими вченими доведено, що курильський чай чагарниковий здатний зменшувати запалення слизових оболонок травного тракту, тим самим знижуючи ризик утворення виразок шлунка та кишечника. Настій рослини має виражений бактерицидний та противірусний ефект, зменшує утворення газів у кишечнику, нормалізує вироблення необхідної кількості травних соків.

У ході останніх лабораторних досліджень виявлено антимікробну активність п’ятилистника. Сибірські педіатри позитивно говорять про корисні властивості рослини. П’ятлистник чагарниковий визнаний відмінним лікувальним засобом для терапії дисбактеріозу у дітей (зокрема стафілококового), що обумовлено наявністю у складі рослини натуральних бактерицидних компонентів. Крім того, напій із рослини лікує енурез у дітей.

Застосування у народній медицині

Лікувальні властивості п’ятилистника чагарникового в народній медицині відомі з давніх часів. Жителі Камчатки і Забайкалля вживають настій стебел п’ятилистника всередину при спазмах і дискомфорті в шлунку, при різних кишкових інфекціях, зокрема дизентерії. У медицині Тибету курильський чай чагарниковий у вигляді міцного настою використовують для лікування крупозної пневмонії в якості відхаркувального засобу.

Водний відвар рослини ефективний при діареї з домішкою крові. Курильський чай чагарниковий має кровоспинні властивості, покращує апетит, стимулює обмінні процеси, ефективний при деяких захворюваннях нервової системи, знімає нервову напругу. Величезна користь п’ятилистника чагарникового спостерігається у гінекологічній практиці.



Водний відвар використовують для спринцювання з метою зупинити маткові кровотечі при рясних менструаціях. Застосування п’ятилистника доцільно також при ерозіях шийки матки та кольпітах. П’ятлистник чагарниковий застосовується при захворюваннях системи виділення, при циститах, дуоденітах. Настій п’ятилистника чагарникового – ефективний протизастудний засіб з антибактеріальними та противірусними властивостями, має відхаркувальний, потогінний та жарознижувальний ефект.

Коріння п’ятилистника чагарникового в медицині Тибету застосовуються при захворюваннях травної системи і туберкульозі легень. Кавказці використовують коріння рослини при цингу та діареї. Як седативний, болезаспокійливий засіб використовують відвар із квіток рослини при захворюваннях нервово-психічного характеру.Настій рослини в народі використовують зовнішньо для лікування наривів, опіків, ран, фурункулів. Відваром із листя п’ятилистника чагарникового лікують ангіну та інші захворювання ротової порожнини.

Використовують п’ятилистник чагарниковий та для дітей віком від 2 років. Водний відвар рослини вважається відмінним засобом проти дисбактеріозу, зокрема спричиненого стафілококом. Рослина допомагає позбутися енурезу у дітей.

Історична довідка

Лікарське застосування курильського чаю відоме ще з часів найдавнішої медицини Тибету. Рослину використовували спочатку для лікування набряків при захворюванні на дму чху (порушений виведення рідини з тканин організму), при захворюваннях застудного характеру у вигляді золи. З канонів медицини Тибету «Чжуд-ши», «Вайдур’я онбо» відомо, що листя spen ma застосовувалися (у сучасному трактуванні захворювань) при захворюваннях травної системи, туберкульозі легень, застуді, атеросклерозі.

З 17 століття відомо застосування курильського чаю народами східного Сибіру, ​​і навіть російськими переселенцями як настоїв, відварів чи настоянок при тифі, холері та інших захворюваннях інфекційного характеру. Цілющий та ароматний напій широко поширився серед жителів на території від Уралу до Курильських островів, звідки й походить назва рослини – «курильський чай». Висушене листя рослини використовували як сурогат чаю.

Курильський чай чагарниковий – рослина не тільки цілюща, а й декоративна. Через ніжне, віялоподібне складне листя, частки якого розміщені немов «лапки», відбулася синонімічна назва рослини – «перстач».Листя та стебла рослини густо опушені дрібними волосками. Звідси “дазифора” – ще одна латинська назва рослини в перекладі від двох слів “dasys” (густоволосистий) і “phoros” (несучий).

© 2022 Трави під ногами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *