Велика Енциклопедія
Лікувальні
рослини
Квасоля
Phaseolus vulgaris L.
Це кущик 30-60 см у висоту з трилопатевим листям і невисокими квітконосами з білими метеликовими, як у всіх бобових, квітками. Рослина цвіте всю другу половину літа, утворюючи численні стручки, що поникли зазвичай темно-зеленого кольору, шорсткі на дотик.
Квасоля – теплолюбна рослина, її висаджують по одному зернятку в лунки на глибину 5-6 см і добре поливають. Насіння попередньо замочують на добу в теплій воді – вони здорово розбухають і морщаться.Догляду практично не вимагає, рослина любить сонце і хороший ґрунт, до того ж збагачує ґрунт азотом. Лопатки збирають для харчування зеленими або дають їм визріти повністю.
Застосування
Сухі пожовклі оболонки насіння використовують у народній медицині як м’який сечогінний та антидіабетичний засіб, найбільш ефективний при незначному підвищенні рівня цукру в крові.
Сухі стулки квасолі заварюють із розрахунку 2 ст. ложки подрібненої сировини на 2 склянки води, кип’ятять 5 хвилин і п’ють протягом дня при ревматизмі, хворобах нирок та сечового міхура, діабеті, водянці, захворюваннях підшлункової залози.Добре вводити цю сировину, що легко заготовляється, до складу сечогінних зборів і ниркового чаю.Антидіабетичні властивості стручків квасолі виражені слабо, але водні витяжки з них особливо ефективні при лікуванні діабету у людей похилого віку.Збір та заготівля сировини
При дозріванні насіння стручки жовтіють, їх розкривають, боби використовують у їжу, а стулки сушать.
© 2022 Трави під ногами.
Залишити відповідь