Шовковиця

Шовковиця

розміщено в: M, Дикорослі корисні рослини, Ш | 2

Шовковиця (лат. Morus) – рід високорослих листопадних дерев родини шовковичних. Чудовий антисептик і антиоксидант (особливо супліддя), має цукрознижувальний ефект, виявляє протизапальну, відхаркувальну, антибактеріальну, в’яжучу, сечогінну, потогінну властивості.

Син.: тут, тутовник, тута, тютина, шелкун, шах-тута.

Велика Енциклопедія

Лікувальні
рослини

Шовковиця

Morus

Asklepios

Зауважте, сайт bisvir.dog не дає медичних порад!

Якщо ви захворіли та маєте проблеми зі здоров'ям — обов'язково зверніться до лікаря.

Класифікація

Шовковиця (лат. Morus) належить до родини Тутові (Moraceae). До роду шовковиці належить близько 10 видів, серед них:

  • Шовковиця біла (лат. Morus alba);
  • Шовковиця чорна (лат. Morus nigra);
  • Шовковиця красна (лат. Morus rubra);
  • Шовковиця атласна (лат. Morus bombycis);
  • Шовковиця крупнохвоста (лат. Morus macroura);
  • Шовковиця японська (лат. Morus australis);
  • Шовковиця Лобба (лат. Morus lobbii);
  • Шовковиця Філіппінська (лат. Morus insignis);
  • Шовковиця Індійська (лат. Morus serrata);
  • Шовковиця Бур (лат. Morus cathayana).

Кожен з цих видів має свої особливості поширення, морфології та використанню.

Ботанічний опис

Шовковиця – це дерево або кущ, який може досягати висоти до 10-12 метрів. Кора шовковиці гладка, сіра або коричневого кольору. Листя шовковиці гладеньке, зелене, довгасте або серцеподібне з довгими жилками. Весною на гілках шовковиці з’являються маленькі зелені квіти, а восени на дереві з’являються яскраві плоди ягодоподібної форми, що дозрівають у червні-липні.

Шовковиця є двостатевою рослиною, тобто має окремі чоловічі та жіночі квіти. Цвіте вона у травні-червні залежно від кліматичних умов та місця росту. Чоловічі квіти мають віялоподібну форму та зібрані в китиці довжиною до 8 см. Жіночі квіти мають більш складну структуру та відрізняються тим, що в них сформується плід – шовковиця. Жіночі квіти розташовані окремо від чоловічих на тому ж дереві.

Плоди шовковиці – це невеликі соковиті ягоди, які мають округлу або овальну форму. Вони можуть досягати довжини до 3 см і діаметру до 2,5 см. Колір плодів залежить від сорту шовковиці і може бути червоним, пурпуровим, рожевим або жовтим. Усередині плоду є кілька маленьких насінин, які вкриті їстівним м’якушем. Плоди дозрівають зазвичай у середині літа. Вони використовуються для виготовлення варення, соку, конфітюру та інших продуктів.

Шовковиця є декоративною рослиною і часто використовується в ландшафтному дизайні, особливо за східними мотивами.

Поширення

Шовковиця зазвичай росте в помірному та тропічному кліматі. Історично вона була поширена у Китаї, який є найбільшим виробником шовку. Зараз вона культивується у багатьох країнах світу з помірним кліматом, включаючи Європу, Північну Америку та Австралію.

Україна також має відомості про культивування шовковиці. Зазвичай її ростять в південних регіонах країни, де панує теплий та помірно вологий клімат, такі як Крим, Одеська та Миколаївська області.

Збір та заготівля
Шовковиці

Збір та заготівля шовковиці можуть відрізнятися залежно від цілей вирощування рослини. Якщо мова йде про збір листя для годівлі тварин, то зазвичай проводять кілька збирань листя в рік, з квітня по жовтень. Кінцеві терміни збору листя можуть залежати від кліматичних умов та локальних факторів.

Якщо мова йде про збір листя для використання в харчовій та медичній галузях, то найкраще збирати листя у середині літа, коли воно насичене корисними речовинами. Важливо відрізняти молоде листя від старого, так як старі листки можуть містити менше корисних речовин та мати гіркий присмак.

Збір листя може проводитися вручну або за допомогою спеціального обладнання, яке забезпечує ефективний та швидкий збір. Після збору листя можна виконати його сушіння на повітрі або в спеціальних сушильних шафах. Засушене листя може бути збережено у паперових пакетиках або в банках зі склом або іншого матеріалу, що не пропускає світло та вологу.

Плоди шовковиці є їстівними й мають високу харчову цінність, вони містять вітаміни, мінерали та інші корисні речовини. Зазвичай плоди збирають вручну, коли вони дозрівають у вересні-жовтні. Це може зайняти трохи часу, оскільки плоди дозрівають поступово, а не всі одночасно.

Плоди шовковиці можна вживати свіжими або використовувати для виготовлення десертів, варення, вина та інших страв. Також з них можна видобувати олію, яку використовують в косметології та парфумерії. Однак, плоди не мають виключної цінності, як листя та деревина шовковиці.

Хімічний склад

Шовковиця містить у своєму складі різноманітні корисні речовини. Основні компоненти шовковиці – це вода, білки, жири, вуглеводи, клітковина, органічні кислоти, амінокислоти, вітаміни та мінерали.

У плодах шовковиці зазвичай міститься вітамін С, каротин, тіамін, рибофлавін, ніацин, піридоксин, фолієва кислота, кальцій, фосфор, калій, магній, залізо та інші мікроелементи. У листках шовковиці більше всього міститься білка та клітковини, а також вітамінів С, РР, В1, В2, К, Е та мінералів – кальцію, фосфору, калію, заліза та інших.

Збір листя шовковиці проводять зазвичай влітку та восени, коли листя на дереві досягає повної зрілості. У цей час листя містить максимальну кількість корисних речовин.

Фармакологічні властивості

Шовковиця містить різні біологічно активні речовини, такі як вітаміни (А, С, Е, К, група В), мінеральні речовини (калій, кальцій, магній, залізо, фосфор) та антиоксиданти (каротиноїди, лікопен, кверцетин, рутин та інші). Також у листях шовковиці містяться амінокислоти, серед яких лейцин, аргінін, лізин, глутамін та інші.

Зокрема, в листях шовковиці міститься велика кількість муцинів – водорозчинних високомолекулярних білків, які мають властивості, подібні до слизу. Муцини утворюють захисну плівку на поверхні слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, захищаючи її від негативних зовнішніх факторів. Також муцини сприяють зв’язуванню токсинів та інших шкідливих речовин, що допомагає їх ефективному виведенню з організму.

На основі листя шовковиці готують чай, який корисний для загального підвищення імунітету, покращення роботи кишківника та зниження рівня цукру в крові. Також листя шовковиці додають до косметичних засобів, оскільки воно має зволожуючі, живильні та омолоджуючі властивості для шкіри.

У плодах шовковиці, які мають солодкий смак, міститься багато цукрів (глюкоза, фруктоза та сахароза), а також каротиноїди, лікопен та інші антиоксиданти.

Шовковиця
у народній медицині

Шовковиця має довгу історію використання в народній медицині різних країн, включаючи Китай, Японію, Корею та Індію. Ця рослина містить багато корисних речовин, таких як вітаміни, мінерали, амінокислоти, фітостероли та інші біологічно активні речовини, які можуть мати різні вигоди для здоров’я.

Шовковиця відома своїми корисними властивостями в народній медицині багатьох країн світу.

  1. Китай: у китайській медицині шовковиця використовується як тонік, що поліпшує стан шкіри, очистжує кров, зміцнює імунну систему, знижує артеріальний тиск та допомагає при застуді та кашлі. Також, у китайській кухні шовковицю використовують як інгредієнт для приготування десертів та напоїв.

  2. Японія: у японській медицині шовковиця використовується як засіб для зниження рівня цукру в крові, для поліпшення зору, зміцнення кісток та зняття запалення. Також, у японській кухні шовковиця використовується як інгредієнт для приготування десертів та напоїв.

  3. Індія: у індійській медицині шовковиця використовується для зниження рівня цукру в крові, для підтримки здоров’я шкіри та волосся, а також для поліпшення травлення та зняття запалення.

  4. Італія: у італійській медицині шовковиця використовується для зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань та зменшення рівня холестерину в крові.

  5. Туреччина: у турецькій медицині шовковиця використовується як засіб для зняття запалення та поліпшення здоров’я шкіри та волосся. Також, у турецькій кухні шовковицю використовують як інгредієнт для приготування десертів.

Загалом, в народній медицині шовковиця використовується для лікування різноманітних захворювань. Наприклад, листя шовковиці використовуються як засіб для зменшення рівня цукру в крові, зниження кров’яного тиску, поліпшення здатності кровоносних судин, покращення травлення та допомоги при запальних процесах.

Плоди шовковиці можуть мати лікувальні властивості для шкіри та волосся. Ягоди шовковиці містять вітамін С та антиоксиданти, які допомагають зберігати здоров’я та красу шкіри. Олія з насіння шовковиці також може використовуватися для зволоження шкіри та волосся.

В народній медицині листя та кору шовковиці використовують у вигляді настоїв, відварів та чаю.

Листя шовковиці використовують як засіб для зниження рівня цукру в крові, а також для поліпшення роботи серцево-судинної системи та лікування захворювань органів дихання. Також листя шовковиці використовують як засіб для зняття запалення та болю в горлі, а також для зменшення втому та стресу.

Кору шовковиці використовують як засіб для поліпшення травлення, зниження кров’яного тиску та зменшення втому та стресу. Також кору шовковиці використовують як засіб для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, таких як виразка шлунка та кишкова непрохідність.

Однак, слід пам’ятати, що деякі властивості шовковиці можуть бути не підтверджені науковими дослідженнями, тому перед використанням шовковиці в якості лікувального засобу, слід звернутися до лікаря чи провести додаткові дослідження.

Історична довідка

Шовковиця має давню історію в культурі та господарстві багатьох народів світу. Історія шовковиці пов’язана з китайською династією Шан, що правила більш ніж 4000 років тому. Китайці досконало вивчили особливості розвитку шовкопрядів і вирощування шовковиці. За легендою, китайська імператриця Сі Лінь була тим, хто відкрив процес виробництва шовку.

Вона помітила, що на деревах мурахи гризуть листя шовковиці, а потім прядуть шовкову нитку, яку використовували для своєї будівлі. Сі Лінь почала досліджувати цей процес та розробила метод виробництва шовку. У наступні століття китайські майстри розвинули виробництво шовку до досить високого рівня. Згодом виробництво шовку розповсюдилось до Єгипту, Індії та Європи. За іншою версією, процес виробництва шовку був відкритий в Індії та поширився на Китай.

У Середньовічній Європі шовковиця стала символом розкіші та благополуччя, а також статусного показника. У XIII столітті, під час правління короля Людовіка IX, в Європу прибула делегація з Китаю, яка привезла з собою зразки шовку. Шовк став настільки популярним, що французький король вирішив створити шовкову мануфактуру в Парижі.

У XIX столітті в США була велика популярність шовковиці, і деякі високопоставлені особи навіть спробували запровадити культивування цього дерева в Північній Америці. На жаль, врожайність була досить низькою, і ініціатива була припинена.

У Японії шовковиця була священним деревом і символізувала здоров’я, довголіття та щастя. Легенди говорять про те, що Будда сів під шовкове дерево і досяг просвітлення.

Література

  1. Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
  2. Шовковиця // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 479–480.
  3. Шовковиця // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 124, 126, 142.

Copyright © Bisvir.dog
Трави під ногами

2 Responses

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *