Шовковиця (лат. Morus) – рід високорослих листопадних дерев родини шовковичних. Чудовий антисептик і антиоксидант (особливо супліддя), має цукрознижувальний ефект, виявляє протизапальну, відхаркувальну, антибактеріальну, в’яжучу, сечогінну, потогінну властивості.
Син.: тут, тутовник, тута, тютина, шелкун, шах-тута.MorusШелковица
Велика Енциклопедія
Лікувальні
рослини
Шовковиця
Morus

Зауважте, сайт bisvir.dog не дає медичних порад!
Якщо ви захворіли та маєте проблеми зі здоров'ям — обов'язково зверніться до лікаря.
Шовковиця має використання не лише в харчовій та текстильній промисловості, але й у медицині та фітотерапії. З давніх-давен вона вважалась лікарським засобом та використовувалась для профілактики та лікування різних хвороб.
Листя шовковиці містить велику кількість корисних речовин, таких як аскорбінова кислота, каротин, флавоноїди, амінокислоти та інші. Завдяки цьому, шовковиця має протизапальні, противірусні, антисептичні, жарознижувальні та імуномодулюючі властивості.
В народній медицині листя шовковиці використовується як засіб для зменшення тиску, зниження рівня цукру в крові, підвищення імунітету, лікування застуди та грипу, а також як тонік для загального покращення самопочуття.
Крім того, шовковиця використовується як засіб для зовнішнього застосування. Наприклад, на основі листя шовковиці готують відвар, який використовують для змивання при запаленні очей або як лосьйон для обличчя при проблемній шкірі. Також, зі шовковиці можна виготовити олію, яку застосовують для масажу при болях в суглобах та м’язах.
Отже, шовковиця є дуже корисним рослиною, яка має широке застосування в медицині та фітотерапії.
Протипоказання та побічні ефекти
Шовковиця має деякі протипоказання з медичної точки зору при її вживанні. Наприклад, листя шовковиці містить речовину морин, яка може взаємодіяти зі звичайними ліками і збільшувати їхню ефективність або зменшувати. Тому перед застосуванням шовковиці в будь-якому вигляді (чай, настій, відвар) необхідно проконсультуватись з лікарем.
Також, шовковиця може викликати алергічну реакцію у людей, які мають підвищену чутливість до рослин з роду Morus. У таких випадках необхідно утриматися від вживання шовковиці.
У сучасній косметології свіжі плоди білої шовковиці в SPA-салонах використовують для приготування масок для стягування та звуження пор, а з листя роблять компреси в разі акне (вугрової висипки), прищів і екземи. Нині виробляють засоби проти пігментації шкіри й веснянок з екстрактом шовковиці чорної, очищеної від фарбувального пігменту.
Антибактеріальні, захисні та ранозагоювальні властивості шовковиці застосовують під час виготовлення засобів для догляду за шкірою рук. Натуральну маску із суплідь чорної шовковиці (тільки брюнетки) застосовують для додання волоссю сяйва, зміцнення його коріння і позбавлення від лупи.
У дієтології
Вміст великої кількості біологічно активних речовин у всіх частинах шовковиці (листя, супліддя, кора, коріння) роблять її досить затребуваною в сучасній дієтології. Свіжі супліддя шовковиці рекомендують включати в раціон у разі порушень імунної системи та обміну речовин, ожиріння, дистрофічних процесів у серцевому м’язі, атеросклерозу, ішемії, тахікардії та вад серця, а також для схуднення.
Солодкі та злегка кислуваті на смак супліддя шовковиці білої – чудовий дієтичний продукт із низьким вмістом калорій. На думку дієтологів, завдяки високому вмісту фосфору супліддя шовковиці – незамінний продукт для вагітних жінок, студентів і людей, чия робота пов’язана з великими розумовими навантаженнями, а каротин, вітаміни C, E і селен, які входять до складу плодів шовковиці, – найсильніший природний антиоксидант, який позбавляє від безлічі захворювань, розладів і передчасного старіння шкіри.
Супліддя корисні не тільки огрядним людям, а й діабетикам, вони добре знижують рівень інсуліну в крові. Крім того, свіжі, сушені та консервовані супліддя шовковиці корисно включати в раціон в разі хвороб нервової системи, печінки, дискінезії жовчовивідних шляхів, набряків, що виникають у разі серцевих і ниркових нестач, для профілактики авітамінозу, в разі запальних процесів різного походження тощо.
У кулінарії
Корисні властивості шовковиці досить різноманітні. Шовковиця вважається дуже вигідною харчовою культурою, оскільки вона щорічно і рясно родити. Її супліддя соковиті, м’ясисті, ніжні, мають доволі приємний аромат і кисло-солодкий смак, їх вживають у їжу у свіжому вигляді або сушать, бо вони замінюють властивості цукру і довго зберігаються.
Найбільший гастрономічний інтерес становлять фіолетово-чорні супліддя шовковиці чорної. Солодкі з кислинкою її супліддя значно багатші за смаковими та вітамінними якостями. З них роблять компоти, варення, мармелад, пастилу, желе, начинку для пирогів, сік, вино, горілку-тутовку та безалкогольні напої.
Супліддя шовковиці використовують у виробництві цукру, лимонної кислоти та оцту. Уварюючи сік, із суплідь шовковиці чорної отримують “бекмес” – чорний мед. Його часто використовують у лікувальних цілях, зокрема за застуди для втамування спраги та посилення потовиділення.
Дерев’яні вироби
Деревина шовковиці вважається цінним матеріалом, який має широке застосування у різних галузях. Вона має високу міцність і зносостійкість, що дозволяє використовувати її для виготовлення меблів, виробів різного призначення, музичних інструментів, спорядження для риболовлі, а також для будівництва.
Крім того, деревина шовковиці має чудові декоративні властивості, що робить її популярним матеріалом для виробництва різних виробів художнього мистецтва, наприклад, статуеток, сувенірів, прикрас.
Окрім цього, з деревини шовковиці можуть виготовляти цінну фурнітуру, яка використовується для виготовлення різних елементів одягу, таких як ґудзики, застібки та інші аксесуари.
Бджолярство
Шовковиця є важливим джерелом нектару та пилку для бджіл. Квіти шовковиці багаті на нектар, який містить високу концентрацію цукру, що робить його цінним джерелом харчування для бджіл влітку. Крім того, пилок шовковиці містить багато білків, ліпідів та амінокислот, що робить його корисним джерелом харчування для личинок бджіл.
Шовковиця також має цінні лікувальні властивості, які можуть бути корисними для бджіл. Наприклад, листя шовковиці містить флавоноїди, які допомагають знижувати рівень стресу в бджіл і поліпшують їхню імунну систему. Крім того, екстракт з листя шовковиці може використовуватися для боротьби з паразитами, які можуть шкодити бджолам.
Також шовковиця може бути використана для виробництва спеціального виду меду, який має унікальний смак та лікувальні властивості. Мед з квітів шовковиці містить велику кількість вітамінів та мікроелементів, таких як калій, кальцій, магній та залізо. Він може бути корисним для зміцнення імунної системи та зменшення запалення в організмі людини.
Зрощування тутового шовкопряда
Листя шовковиці є одним з основних видів їжі для гусениць тутового шовкопряда, який вирощується для отримання шовку. Гусениці тутового шовкопряда з’їдають значну кількість листя шовковиці під час свого розвитку до стадії кокону.
У процесі вирощування тутового шовкопряда в кокони, листя шовковиці збирається та надається гусеницям в якості їжі. Після створення коконів гусениці знаходяться всередині них і продовжують розвиватися до лялечок та потім до дорослих метеликів.
Таким чином, шовковиця є необхідним елементом для вирощування тутового шовкопряда та отримання шовку.
Ландшафтний дизайн
Шовковиця є популярною рослиною в ландшафтному дизайні завдяки своїй декоративності та практичному значенню. Її красиві крони, яскраві плоди і красиве осіннє листя можуть стати чудовою прикрасою саду, парку або алеї.
Одним із варіантів використання шовковиці в ландшафтному дизайні є створення живоплоту. Рослини легко піддаються стрижці та формуванню, що дає змогу створювати з них різноманітні форми та об’єми.
Крім того, шовковицю часто використовують у створенні японських садів, оскільки японці цінують її не тільки за декоративність, а й за культурне значення. В Японії шовковиця відіграє важливу роль у культурі мистецтва виробництва шовку.
Шовковиця також може бути використана як деревна рослина в парках і садах завдяки своїй гарній корі, яка має особливо вражаючий вигляд у зимовий період.
Таким чином, шовковиця є популярною рослиною в ландшафтному дизайні завдяки своїй декоративності, практичному значенню і культурному значенню в різних культурах світу.
Класифікація
Шовковиця (лат. Morus) належить до родини Тутові (Moraceae). До роду шовковиці належить близько 10 видів, серед них:
- Шовковиця біла (лат. Morus alba);
- Шовковиця чорна (лат. Morus nigra);
- Шовковиця красна (лат. Morus rubra);
- Шовковиця атласна (лат. Morus bombycis);
- Шовковиця крупнохвоста (лат. Morus macroura);
- Шовковиця японська (лат. Morus australis);
- Шовковиця Лобба (лат. Morus lobbii);
- Шовковиця Філіппінська (лат. Morus insignis);
- Шовковиця Індійська (лат. Morus serrata);
- Шовковиця Бур (лат. Morus cathayana).
Кожен з цих видів має свої особливості поширення, морфології та використанню.
Ботанічний опис
Шовковиця – це дерево або кущ, який може досягати висоти до 10-12 метрів. Кора шовковиці гладка, сіра або коричневого кольору. Листя шовковиці гладеньке, зелене, довгасте або серцеподібне з довгими жилками. Весною на гілках шовковиці з’являються маленькі зелені квіти, а восени на дереві з’являються яскраві плоди ягодоподібної форми, що дозрівають у червні-липні.
Шовковиця є двостатевою рослиною, тобто має окремі чоловічі та жіночі квіти. Цвіте вона у травні-червні залежно від кліматичних умов та місця росту. Чоловічі квіти мають віялоподібну форму та зібрані в китиці довжиною до 8 см. Жіночі квіти мають більш складну структуру та відрізняються тим, що в них сформується плід – шовковиця. Жіночі квіти розташовані окремо від чоловічих на тому ж дереві.
Плоди шовковиці – це невеликі соковиті ягоди, які мають округлу або овальну форму. Вони можуть досягати довжини до 3 см і діаметру до 2,5 см. Колір плодів залежить від сорту шовковиці і може бути червоним, пурпуровим, рожевим або жовтим. Усередині плоду є кілька маленьких насінин, які вкриті їстівним м’якушем. Плоди дозрівають зазвичай у середині літа. Вони використовуються для виготовлення варення, соку, конфітюру та інших продуктів.
Шовковиця є декоративною рослиною і часто використовується в ландшафтному дизайні, особливо за східними мотивами.
Поширення
Шовковиця зазвичай росте в помірному та тропічному кліматі. Історично вона була поширена у Китаї, який є найбільшим виробником шовку. Зараз вона культивується у багатьох країнах світу з помірним кліматом, включаючи Європу, Північну Америку та Австралію.
Україна також має відомості про культивування шовковиці. Зазвичай її ростять в південних регіонах країни, де панує теплий та помірно вологий клімат, такі як Крим, Одеська та Миколаївська області.
Збір та заготівля
Шовковиці
Збір та заготівля шовковиці можуть відрізнятися залежно від цілей вирощування рослини. Якщо мова йде про збір листя для годівлі тварин, то зазвичай проводять кілька збирань листя в рік, з квітня по жовтень. Кінцеві терміни збору листя можуть залежати від кліматичних умов та локальних факторів.
Якщо мова йде про збір листя для використання в харчовій та медичній галузях, то найкраще збирати листя у середині літа, коли воно насичене корисними речовинами. Важливо відрізняти молоде листя від старого, так як старі листки можуть містити менше корисних речовин та мати гіркий присмак.
Збір листя може проводитися вручну або за допомогою спеціального обладнання, яке забезпечує ефективний та швидкий збір. Після збору листя можна виконати його сушіння на повітрі або в спеціальних сушильних шафах. Засушене листя може бути збережено у паперових пакетиках або в банках зі склом або іншого матеріалу, що не пропускає світло та вологу.
Плоди шовковиці є їстівними й мають високу харчову цінність, вони містять вітаміни, мінерали та інші корисні речовини. Зазвичай плоди збирають вручну, коли вони дозрівають у вересні-жовтні. Це може зайняти трохи часу, оскільки плоди дозрівають поступово, а не всі одночасно.
Плоди шовковиці можна вживати свіжими або використовувати для виготовлення десертів, варення, вина та інших страв. Також з них можна видобувати олію, яку використовують в косметології та парфумерії. Однак, плоди не мають виключної цінності, як листя та деревина шовковиці.
Хімічний склад
Шовковиця містить у своєму складі різноманітні корисні речовини. Основні компоненти шовковиці – це вода, білки, жири, вуглеводи, клітковина, органічні кислоти, амінокислоти, вітаміни та мінерали.
У плодах шовковиці зазвичай міститься вітамін С, каротин, тіамін, рибофлавін, ніацин, піридоксин, фолієва кислота, кальцій, фосфор, калій, магній, залізо та інші мікроелементи. У листках шовковиці більше всього міститься білка та клітковини, а також вітамінів С, РР, В1, В2, К, Е та мінералів – кальцію, фосфору, калію, заліза та інших.
Збір листя шовковиці проводять зазвичай влітку та восени, коли листя на дереві досягає повної зрілості. У цей час листя містить максимальну кількість корисних речовин.
Фармакологічні властивості
Шовковиця містить різні біологічно активні речовини, такі як вітаміни (А, С, Е, К, група В), мінеральні речовини (калій, кальцій, магній, залізо, фосфор) та антиоксиданти (каротиноїди, лікопен, кверцетин, рутин та інші). Також у листях шовковиці містяться амінокислоти, серед яких лейцин, аргінін, лізин, глутамін та інші.
Зокрема, в листях шовковиці міститься велика кількість муцинів – водорозчинних високомолекулярних білків, які мають властивості, подібні до слизу. Муцини утворюють захисну плівку на поверхні слизової оболонки шлунково-кишкового тракту, захищаючи її від негативних зовнішніх факторів. Також муцини сприяють зв’язуванню токсинів та інших шкідливих речовин, що допомагає їх ефективному виведенню з організму.
На основі листя шовковиці готують чай, який корисний для загального підвищення імунітету, покращення роботи кишківника та зниження рівня цукру в крові. Також листя шовковиці додають до косметичних засобів, оскільки воно має зволожуючі, живильні та омолоджуючі властивості для шкіри.
У плодах шовковиці, які мають солодкий смак, міститься багато цукрів (глюкоза, фруктоза та сахароза), а також каротиноїди, лікопен та інші антиоксиданти.
Шовковиця
у народній медицині
Шовковиця має довгу історію використання в народній медицині різних країн, включаючи Китай, Японію, Корею та Індію. Ця рослина містить багато корисних речовин, таких як вітаміни, мінерали, амінокислоти, фітостероли та інші біологічно активні речовини, які можуть мати різні вигоди для здоров’я.
Шовковиця відома своїми корисними властивостями в народній медицині багатьох країн світу.
Китай: у китайській медицині шовковиця використовується як тонік, що поліпшує стан шкіри, очистжує кров, зміцнює імунну систему, знижує артеріальний тиск та допомагає при застуді та кашлі. Також, у китайській кухні шовковицю використовують як інгредієнт для приготування десертів та напоїв.
Японія: у японській медицині шовковиця використовується як засіб для зниження рівня цукру в крові, для поліпшення зору, зміцнення кісток та зняття запалення. Також, у японській кухні шовковиця використовується як інгредієнт для приготування десертів та напоїв.
Індія: у індійській медицині шовковиця використовується для зниження рівня цукру в крові, для підтримки здоров’я шкіри та волосся, а також для поліпшення травлення та зняття запалення.
Італія: у італійській медицині шовковиця використовується для зниження ризику розвитку серцево-судинних захворювань та зменшення рівня холестерину в крові.
Туреччина: у турецькій медицині шовковиця використовується як засіб для зняття запалення та поліпшення здоров’я шкіри та волосся. Також, у турецькій кухні шовковицю використовують як інгредієнт для приготування десертів.
Загалом, в народній медицині шовковиця використовується для лікування різноманітних захворювань. Наприклад, листя шовковиці використовуються як засіб для зменшення рівня цукру в крові, зниження кров’яного тиску, поліпшення здатності кровоносних судин, покращення травлення та допомоги при запальних процесах.
Плоди шовковиці можуть мати лікувальні властивості для шкіри та волосся. Ягоди шовковиці містять вітамін С та антиоксиданти, які допомагають зберігати здоров’я та красу шкіри. Олія з насіння шовковиці також може використовуватися для зволоження шкіри та волосся.
В народній медицині листя та кору шовковиці використовують у вигляді настоїв, відварів та чаю.
Листя шовковиці використовують як засіб для зниження рівня цукру в крові, а також для поліпшення роботи серцево-судинної системи та лікування захворювань органів дихання. Також листя шовковиці використовують як засіб для зняття запалення та болю в горлі, а також для зменшення втому та стресу.
Кору шовковиці використовують як засіб для поліпшення травлення, зниження кров’яного тиску та зменшення втому та стресу. Також кору шовковиці використовують як засіб для лікування захворювань шлунково-кишкового тракту, таких як виразка шлунка та кишкова непрохідність.
Однак, слід пам’ятати, що деякі властивості шовковиці можуть бути не підтверджені науковими дослідженнями, тому перед використанням шовковиці в якості лікувального засобу, слід звернутися до лікаря чи провести додаткові дослідження.
Історична довідка
Шовковиця має давню історію в культурі та господарстві багатьох народів світу. Історія шовковиці пов’язана з китайською династією Шан, що правила більш ніж 4000 років тому. Китайці досконало вивчили особливості розвитку шовкопрядів і вирощування шовковиці. За легендою, китайська імператриця Сі Лінь була тим, хто відкрив процес виробництва шовку.
Вона помітила, що на деревах мурахи гризуть листя шовковиці, а потім прядуть шовкову нитку, яку використовували для своєї будівлі. Сі Лінь почала досліджувати цей процес та розробила метод виробництва шовку. У наступні століття китайські майстри розвинули виробництво шовку до досить високого рівня. Згодом виробництво шовку розповсюдилось до Єгипту, Індії та Європи. За іншою версією, процес виробництва шовку був відкритий в Індії та поширився на Китай.
У Середньовічній Європі шовковиця стала символом розкіші та благополуччя, а також статусного показника. У XIII столітті, під час правління короля Людовіка IX, в Європу прибула делегація з Китаю, яка привезла з собою зразки шовку. Шовк став настільки популярним, що французький король вирішив створити шовкову мануфактуру в Парижі.
У XIX столітті в США була велика популярність шовковиці, і деякі високопоставлені особи навіть спробували запровадити культивування цього дерева в Північній Америці. На жаль, врожайність була досить низькою, і ініціатива була припинена.
У Японії шовковиця була священним деревом і символізувала здоров’я, довголіття та щастя. Легенди говорять про те, що Будда сів під шовкове дерево і досяг просвітлення.
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Шовковиця // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 479–480.
- Шовковиця // Дикі їстівні рослини України / Рева М. Л., Рева Н. Н.. — Київ : «Наукова думка», 1976. — С. 124, 126, 142.
Copyright © Bisvir.dog
Трави під ногами
Чуфа – Лікувальні рослини – Трави під ногами
[…] тигровий горіх, зимівник, солодкий корінь, бульбова трава, рослина […]
Чистець лавандолистий – Лікувальні рослини – Трави під ногами
[…] Син.: стахіс, чистець Буасьє, зміїна трава. […]