Стокротка багаторічна (лат. Bellis perennis L.) — добре відома навіть дилетантові садова рослина. Стокротки садять всюди — на пишних клумбах, у бордюрах, підвісних кашпо та традиційно на могилах.Bellis perennis L.Маргаритка многолетняя
Велика Енциклопедія
Лікувальні
рослини
Стокротка
багаторічна
Bellis perennis L.
Розмножуючись самосівом, дрібні дикі квіти з’являються по всіх куточках недоглянутого саду.
З розетки прикореневого лопаткоподібного листя з’являються численні голі квітконоси з білими та рожевими ромашками.Крайові квіточки у рослин мовні, а серединні – жовті, трубчасті, двостатеві.Коренева система мочкувата, добре розвинена, що допомагає рослині існувати в некомфортних умовах.Махрові форми стокроток дуже ошатні й цвітуть майже все літо, але вони набагато вимогливіші до ґрунту та підживлення, без належного догляду швидко вироджуються.Розмножують рослину поділом куща все літо — стокротки легко переносять будь-які пересадження.
Залишені на насіння, материнські рослини дадуть багатий приплід дрібних діток, що вилазять по всьому квітнику.


Застосування
З трави готують холодний настій 1:5 та п’ють його при бронхітах, кашлі, застуді.
Цей же настій використовують при запорах і як жовчогінний і слабкий сечогінний засіб.Напар і настій застосовують зовнішньо у клізмах та спринцюваннях при геморої та білях у жінок.Свіже листя, гарячий напар місцево застосовують при гематомах, фурункулах шкіри, маститах у матерів-годувальниць у вигляді компресів.
У народній медицині трава з корінням застосовувалася для лікування легеневих та кісткових форм туберкульозу — така сила цієї маленької рослини.
Збір та заготівля сировини
Все літо цвітуть милі рослини, їх заготовляють, повністю вириваючи із землі, і сушать із корінням.


© 2022 Трави під ногами.
Залишити відповідь