Pilocarpus jaborandi

Яборанді

розміщено в: Дикорослі корисні рослини, Я | 0
Яборанді (лат. Pilocarpus jaborandi) – це кілька різновидів деревоподібних чагарників, що ростуть у тропічних лісах. Їхнє листя благотворно впливає на роботу залоз внутрішньої секреції та органи зору, завдяки чому широко використовується для приготування лікарських препаратів.

Син.: пілокарпус яборанді.

Велика Енциклопедія

Лікувальні
рослини

Яборанді

Pilocarpus jaborandi

Класифікація

Яборанді (лат. Pilocarpus jaborandi) – це кілька різновидів рослин роду Пілокарпус (лат. Pilocrpus), що відноситься до сімейства Рутових (лат. Rutaceae). Як правило, до яборанді (лат. Pilocarpus jaborandi) відносять пілокарпус дрібнолистий (лат. Pilocarpus microphyllus) і пілокарпус перистолистний (лат. Pilocarpus pennatifolius). Загалом рід Пілокарпус (лат. Pilocrpus) налічує 9 видів.

Ботанічний опис

Яборанді є деревоподібним чагарником заввишки до двох метрів або дерево з гладкою сірою корою і непарноперистоскладним листям.

Їх розміри сильно варіюють у різних видів, але форма окремих листочків завжди яйцеподібна з дещо загостреним і, часто, схиленим краєм. На верхівці є невелика виїмка, що є характерною ознакою всіх видів, край цілісний.

Листя шкірясте і, як правило, голе з обох боків. Головна жилка різко виступає лише на нижній стороні, короткоопушена. Вторинні жилки зливаються по краю дугами, на світлі видно дрібні та часті червоно-коричневі крапки – вмістилища ефірної олії.

При розтиранні листа з’являється приємний аромат, що віддалено нагадує запах помаранчевих кірок. Квітки яборанді червоні, зібрані у довгі суцвіття – колосся. Плід – капсула з ниркоподібним чорним гладким насінням.

Розповсюдження

Яборанді у великій кількості зустрічається в тропічних лісах Бразилії, в Аргентині, на Кубі та в Парагваї. Деякі види виявлені у Західній Індії. Крім того, рослини, що належать до яборанді, культивують на Чорноморському узбережжі Кавказу, зокрема в Кобулеті, Сухумському та Батумському ботанічних садах.

Збір та заготівля сировини

Як сировина для лікарських препаратів використовуються окремі висушені листочки складного листя яборанді. З них методом дистиляції з парою отримують ароматичну олію, що містить велику кількість пілокарпіну та інших алкалоїдів.

Хімічний склад

Яборанді містить до 1% ефірної олії та до 1% алкалоїдів, головними з яких є пілокарпін, ізопилокарпін, псевдопілокарпін, яборин, пілокарпідин та карпілін.

Фармакологічні властивості

В офіційній медицині використовується пілокарпін, витягнутий із висушеного листя яборанді. Під дією цього алкалоїду відбувається звуження зіниці, розтягнення фонтанового простору, розширення щілин передньої камери ока. Все це веде до падіння внутрішньоочного тиску.

Також пілокарпін покращує роботу залоз внутрішньої секреції, зокрема збільшує вироблення сліз, поту, слини, травних соків підшлункової залози та шлунка, а також інших рідин організму. Він надає стимулюючу дію на судинно-руховий центр, що веде до припливу артеріальної крові до голови та верхньої частини тулуба.

Пілокарпін гальмує мідріатичну дію після застосування гоматропіну, скополаміну, атропіну та інших холінолітичних речовин, що застосовуються для розширення зіниці при різних дослідженнях в офтальмології.

Крім цього, пілокарпін надає збуджуючу дію на парасимпатичні нервові закінчення, впливаючи цим на спинний мозок. Є дані про те, що яборанді має антисептичну дію, а також регулює менструальний цикл.

Застосування у народній медицині

У народній медицині яборанді використовують як засіб, що посилює потовиділення. З листя готують настій і приймають його двічі на день.

Історична довідка

Інформація про походження яборанді відсутня. Відомо лише, що в гомеопатію рослина введена на підставі опису токсичної картини, зробленого лікарями Робеном і Рінгером, які згодом були доповнені Тайером і Уоткінсом.

Література

  1. Травник. Повний довідник лікарських рослин. / Авт.-упоряд. І.Л. Санина. – Х.: Аргумент Принт, 2012. –560 с. – (Кишенькова бібліотека)
  2. Лікувальні рослини. Велика ілюстрована енциклопедія/Т.А. Ільїна – М.: Ексмо, 2014. – 304 с.
  3. Біологічний енциклопедичний словник/Гол. ред. М. С. Гіляров) 2-ге вид., виправл. М: Рад. Енциклопедія 1989.
  4. Дудченко Л. Г., Козьяков О. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматичні та пряно-смакові рослини: Довідник / Відп. ред. К. М. Ситник. К.: Наукова думка, 1989. 304 с.
  5. Життя рослин/За ред. А. Л. Тахтаджана. М: Просвітництво. 1981. Т. 5(2).
  6. Єленевський А.Г., М.П. Соловйова, В.М. Тихомиров // Ботаніка. Систематика вищих чи наземних рослин. М. 2004. 420 с.
  7. Пєшкова Г.І., Шретер А.І. Рослини в домашній косметиці та дерматології. М. 2001. 684 с.
  8. Флора СРСР. У 30 т. / розпочато за керівництва та під головною редакцією акад. В. Л. Комарова; ред. Б. К. Шишкін. М.-Л.: Вид-во АН СРСР, 1958.

© 2022 Трави під ногами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *