Yucca gloriosa

Юка славна

розміщено в: Дикорослі корисні рослини, Ю | 0
Юка славна (лат. Yucca gloriosa) – вічнозелена рослина з деревоподібним стовбуром і жорстким голкоподібно загостреним листям. Вирощують у технічних, лікувальних та декоративних цілях.

Велика Енциклопедія

Лікувальні
рослини

Юка славна

Yucca gloriosa

Класифікація

У сучасній систематиці юка славна (лат. Yucca gloriosa) – належить роду Юка (лат. Ycca) сімейства Агавових (лат. Agavaceae). Рід – налічує близько 40 видів деревоподібних вічнозелених рослин, що ростуть на півдні Північної та Центральної Америки, головним чином у посушливих районах.

Ботанічний опис

Юка славна – вічнозелений чагарник чи деревце. Деревоподібні стебла юкки висотою до 6 (12) м здатні до вторинного потовщення і досягають у діаметрі близько 30 см.

Листя мечоподібне, жорстке, велике – довжиною до 1 метра і вище, скучене на верхівці стебла. Квітки обох статей, правильні, великі, білі, дзвонові, у верхівкових волотях довжиною 0,5-2 м зібрано до 300 квіток. Оцвітина подвійний.

Юка морозостійка, витримує температуру -15°С. Плід – суха коробочка, насіння чорне. Цвіте у червні. Плоди дозрівають у вересні-жовтні. У культурі через відсутність запилювачів не плодоносить.

Розповсюдження

Батьківщина – субтропічна та тропічна зони Північної та Центральної Америки (Південна Кароліна, Флорида), Мексика, Гватемала, Сальвадор, Гондурас.

Культивують у багатьох теплих країнах, наприклад в Україні, Узбекистані, Алжирі, Індії. З 1816 року юку вирощують як декоративну рослину на Чорноморському узбережжі Кавказу та Криму.

Збір та заготівля сировини

Лікарське значення мають листя. Заготовляють листя до та під час цвітіння вручну або механізованим способом, очищають від домішок, направляють на сушку. Сушать на сонці, розкладаючи тонким шаром. Зберігають сировину в приміщеннях, що добре провітрюються. Термін зберігання сировини – 5 років.

Хімічний склад

Листя юки славної містить велику кількість сапогенінів – стероїдних сапонінів та аглікони. Крім того, в ній знайдено стероїдний сапонін – тігогенін (до 1-2%), що є стереоізомером сарсапогеніну, а також антиоксиданти, ензими, слизу. Екстракт квіток юкки містить селен та цинк, а також стероїдні сапогенини, цукру.

Фармакологічні властивості

Лікарські властивості рослин роду Юка, також як їхній хімічний склад, є маловивченими. Офіційна вітчизняна наука не проводила клінічних експериментів, які б підтверджували або спростовували цілющі сили рослини.

Однак передбачається, що через велику кількість, що міститься в юкці славній сапогенінів і стероїдного сапоніну тигогеніна, вона може мати протизапальну дію. Це і дозволяє рослині виступати як гормональний кортикостероїдний засіб і справлятися з ревматоїдним артритом і холестеринемією.

Лікувальні властивості юки славної спрямовані також на усунення свербежу при алергії, зміцнення імунітету, поліпшення обміну речовин і оновлення клітин в людському організмі.

Застосування у народній медицині

Спектр корисних властивостей юки славної дуже широкий. Для лікування подагри, артриту, гіпотонії, поліпів кишечника, простатиту, метеоризму. У традиційній медицині відвар юки використовується для лікування різноманітних шкірних захворювань: нейродерміту, псоріазу, екземи, червоного плоского лишаю, а також різноманітних станів, які викликають сухість шкіри та свербіж. Сік листя юки використовується для лікування вірусних висипань.

У народній медицині для лікування різних шкірних захворювань (екземи, нейродерміту, свербець, червоного плоского лишаю, псоріазу) застосовують ванни з додаванням відвару юки славної. Кашкою та соком листя юкки змащують висипання при вірусних пухирчастих дерматозах, фотодерматозах, псоріазі, червоному плоскому лишаї та інших захворюваннях шкіри.

Історична довідка

Юка славна – химерного вигляду рослина, вона цікава найскладнішим способом запилення за допомогою молей (білим метеликом з роду Pronuda). Біологія запилення дуже своєрідна: ароматні квітки доступні для запилення метеликами тільки вночі, тому що відкриваються вони виключно в цей час.

При цьому нектар квіток зовсім не використовується комахами-запилювачами. Утворення нормальних плодів відбувається лише на батьківщині юк, де літають молі (метелики).

Література

  1. Травник. Повний довідник лікарських рослин. / Авт.-упоряд. І.Л. Санина. – Х.: Аргумент Принт, 2012. –560 с. – (Кишенькова бібліотека)
  2. Лікувальні рослини. Велика ілюстрована енциклопедія/Т.А. Ільїна – М.: Ексмо, 2014. – 304 с.
  3. Біологічний енциклопедичний словник/Гол. ред. М. С. Гіляров) 2-ге вид., виправл. М: Рад. Енциклопедія 1989.
  4. Дудченко Л. Г., Козьяков О. С., Кривенко В. В. Пряно-ароматичні та пряно-смакові рослини: Довідник / Відп. ред. К. М. Ситник. К.: Наукова думка, 1989. 304 с.
  5. Життя рослин/За ред. А. Л. Тахтаджана. М: Просвітництво. 1981. Т. 5(2).
  6. Єленевський А.Г., М.П. Соловйова, В.М. Тихомиров // Ботаніка. Систематика вищих чи наземних рослин. М. 2004. 420 с.
  7. Пєшкова Г.І., Шретер А.І. Рослини в домашній косметиці та дерматології. М. 2001. 684 с.
  8. Флора СРСР. У 30 т. / розпочато за керівництва та під головною редакцією акад. В. Л. Комарова; ред. Б. К. Шишкін. М.-Л.: Вид-во АН СРСР, 1958. Т. XXIII. С. 262.

© 2023 Трави під ногами.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *