Гепард

Тварина гепард (лат. Acinonyx jubatus) – найшвидше з усіх відомих сухопутних ссавців. Він може розігнатися під час бігу до 120 км/год. Таку швидкість хижак розвиває тільки при переслідуванні видобутку, але тривалий час гнатися не в змозі. Довга гонитва викликає високу температуру, а це загрожує смертю.</span >

Фільм про гепарда

Це елегантна сильна і легка тварина гепард, по відношенню до інших великих кішок. У гепарда маленька голова та дуже довгі лапи. Вони роблять його чудовим атлетом у забігах на малі дистанції. Під час швидкого бігу гепард дихає лише широким та коротким носом. Він добре забезпечує його в необхідній кількості повітря, що вдихається.

Цих тварин відносять до окремої підродини. Це пов’язано з відсутністю ніяких подібних якостей і здібностей, які притаманні іншим видам диких котів. Тварина гепард не вміє ховати пазурі в подушки лап. У нього немає сильних щелеп, він не пристосований до лазіння по деревах. До того ж його рик дуже схожий лише на гавкіт собак.

На відміну від самців, самки після двадцятимісячного періоду турботи про своє потомство, воліють жити і полювати на самоті. Самки гепарду менш агресивні, ніж самці, і можуть спокійно жити по сусідству з іншими особами. Самців, навпаки, дуже рідко можна зустріти самотніми. Зазвичай вони утворюють групи, які включають лише до п’яти особин. Такі групи гепардів ведуть спільне полювання і часто всі члени групи належать до одного посліду.

На відміну від самок, самці надзвичайно агресивно ставляться до чужинців. Зайшовши на чужу територію “гості”, наражають себе на смертельну небезпеку. Межі своїх угідь гепарди постійно мітять сечею та обходять їх межі. Тільки коли самка готова до спарювання, у неї змінюється запах сечі, яким самець її знаходить. Зустрічається пара спілкується між собою незвичайними звуками.

Тварина гепард полює

Будучи хорошим спринтером, гепард воліє полювати на копитних тварин – Джейран, антилопу, газель і архара. При нагоді здобиччю стають зайці, птахи і малюки бородавочника. Майже всі дикі кішки на полюванні намагаються нападати на здобич із засідки. Гепард має свій підхід у полюванні. Він вибирає зі стада відповідну тварину і з підвітряного боку підповзає до неї. Коли відстань між хижаком і здобиччю досить мала, гепард блискавично починає переслідування обраної жертвою, яке зазвичай відбивається від стада. Буває, що й у води хижак влаштовує засідку на копитних тварин, що йдуть на водопій.

Переслідувана здобич значно поступається у швидкості хижакові, якого вважають найшвидшим із наземних ссавців. Врятуватися від переслідувача може лише різко змінивши напрямок бігу. Щоб залишитися живими, “цілі” необхідно бігти і петляти не більше однієї хвилини. Тільки цей час гепард здатний бігти із високою швидкістю.

На полювання хижак виходить лише вдень, коли всі його конкуренти, більші та сильніші представники сімейства диких кішок, ліниво відпочивають у тіні. Але трапляється, що і з настанням сутінків, гепард змушений вирушати у степу у пошуках їжі. Будучи легким і відносно слабким, він часто не в змозі відстояти від настирливих нахлібників упійману здобич. У поодиноких випадках і грифи здатні відігнати хижака від його мисливського трофею.

Кошенята гепарду

Поява світ потомства може здійснюватися незалежно від пори року. Така обставина свідчить, що тічка у самок починається в різний період часу. Спарившись із самкою, самець гепарда йде і не бере участь у спільному вихованні молодих кошенят. Майбутня мати, перед народженням кошенят, знаходить і облаштовує лігво, у надійному та таємному місці.

Через три місяці світ з’являються монотонно пофарбовані сліпі кошенята гепардів. Своє красиве плямисте забарвлення вони придбають, трохи зміцнівши і підросши. Коли у кошенят відкриються очі, мати з метою безпеки, один раз на 5-6 днів переносить їх в інше таємне місце. Досить зміцнівши, малюки йдуть за самкою своїм ходом. Після закінчення трьох місяців у самки припиняється період лактації. Тільки з цього часу вона починає брати молодняк із собою на полювання. Добуту м’ясну їжу сім’я гепардів починає їсти разом.

Самостійно полювати зміцнілі підлітки починають лише у тринадцятимісячному віці. Хоча цей момент у деяких особин гепарду настає лише через двадцять місяців. Але в жодному разі молодняк ще якийсь час від матері не відходить. Рано чи пізно сім’я розпадається, і першими її залишають самки. Цілком самостійними, молоді гепарди стають тоді, коли їм вдається стати власниками власних земель, де вони житимуть і полюють.

Цікаві факти про дику тварину – гепард

Відомо, що ще в ІІІ столітті до нашої ери хижак був приручений та допомагав людині під час полювання.

 У давній Англії, під час собачих перегонів, гепард змагався із грейхаундами.

 Лише за три секунди тварина досягає своєї максимальної швидкості під час переслідування видобутку.

Тварина гепард – характеристика

Ареал Acinonyx jubatus

Де мешкає гепард

Зустріти хижака можна на теренах Південної та Східної Африки. Спостерігаються у Середній та Центральній Азії.

ОХОРОНА

Гепард узятий під охорону, як рідкісний і зниклий вигляд. Його чисельність зменшується як через відстрілу, а й зміни чисельності копитних, у яких він веде полювання. Хижак на території Індії, що зустрічався раніше в достатку, зараз повністю зник.

Здобич тварини гепарда

Майбутню їжу, гепард виглядає заздалегідь, а вибравши, підкрадається на коротку дистанцію, маскуючись у густій траві. Наприклад, леви полюють групою та використовують тактику раптовості, причому у полюванні беруть участь лише самки.

Хижак здатний гнатися за здобиччю лише трохи більше хвилини. Наздогнавши жертву на великій швидкості, гепард у стрибку збиває її з ніг передніми лапами.

Тварина душить жертву, стискаючи горло щелепами, і забирає в безпечне місце, де його трапезі не можуть перешкодити інші хижаки, що мешкають у савані.